• Посилання скопійовано

Якщо підприємство перевищило ліміт у 1 млн грн при наданні послуги, яка не оподатковується ПДВ, реєстрація не обов'язкова

Підприємство надає послуги з розробки програмного забезпечення нерезиденту, вони не є об'єктом оподаткування згідно з п. 186.3. "в". Обсяг цих послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. Чи підлягає таке підприємство обов'язковій реєстрації платником ПДВ?

Запитання: Підприємство надає послуги з розробки програмного забезпечення іноземному замовнику, вони не є об'єктом оподаткування згідно з п. 186.3. "в". Інших операцій в підприємства немає і не планується. Обсяг цих послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень. Чи підлягає таке підприємство обов'язковій реєстрації платником ПДВ. Якщо не підлягає, то як контролюючий орган дізнається, що весь обсяг наданих послуг (який буде відображений у декларації з податку на прибуток, наприклад) не є об`єктом оподаткування? Чи треба якось наперед повідомляти про таке податковий орган? 

Відповідь: Давайте звернемось до п.181.1 ПКУ, у якому йдеться про вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку. Так, згідно цього пункту, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.


Разом з тим, у відповідності  до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Таким чином, операції з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ знаходиться за межами митної території України (у тому числі на території СЕЗ "Крим"), не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тобто платники податку за такими операціями не визначають податкових зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене, операції, про які йде мова у питанні, не можуть бути враховані для розрахунку ліміту в 1 млн. грн (без урахування ПДВ), передбачених п.181.1 ПКУ, а від так підстави для примусової реєстрації платником ПДВ у Вашого підприємства відсутні.

Додатково про це повідомляти фіскальну службу не потрібно (законодавство України цього не передбачає). 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Дрючин Дмитро

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024463
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245