За приписами пп. “г” пп. 14.1.139 ПКУ особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб, зокрема, постійне представництво.
Під терміном “постійне представництво” розуміють постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер (пп. 14.1.193 ПКУ).
За приписами п. 4.4 Порядок обліку платників податків і зборів, затв. наказом Мінфіну 09.12.2011 р N 1588 у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об'єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік, зокрема, документальне підтвердження або обґрунтування того, що спосіб та цілі отримання майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні та володіння таким майном іноземною компанією є тимчасовим з подальшим відчуженням.
За приписами п. “а” п. 186.1 ПКУ місцем постачання товарів є, зокрема, фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту).
Таким чином, враховуючи наведені вище норми, можна дійти висновку про те, що:
1) нерухомість придбавається в Україні (місце поставки — митна територія України);
2) нерухомість придбавається нерезидентом з метою її наступного використання для отримання прибутку - здавання нерухомості в оренду, наступної продажі тощо;
3) цілі та спосіб отримання нерухомого майна не свідчать на користь його зберігання — нерезидент, в даному випадку, прирівнюється до постійного представництва без його реєстрації на території України (абз. третій п. 14.1.19 ПКУ).
Отже, операція продажу резидентом (ЮО) України діючого торговельного офісу, що знаходиться на території України, нерезиденту (ЮО) має оподаткуватись ПДВ на загальних підставах.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити