• Посилання скопійовано

Заповнюємо податкову накладну на поставку товару до ВЕЗ “Крим”

Як правильно заповнити такі графи податкової накладної при постачанні товарів в ВЕЗ Крим, як індивідуальний податковий номер та податкова адреса покупця?

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України від 12 серпня 2014 року №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон) у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя запроваджується вільна економічна зона «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим»).

На ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України (п. 3.1 ст. 3 Закону). Зокрема, юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території вільної економічної зони ”Крим”, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону).


Крім того, згідно з п.п. 3 п. 12.3 ст. 12 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим» та іншими суб’єктами господарювання, є такими, що укладені у сфері ЗЕД.

Відповідно слід враховувати, що товари, які за умовами запитання поставляються покупцю, місцезнаходження якого зареєстроване на території ВЕЗ “Крим”, буде прирівняно до експорту. 

Відповідно до абз. другого п. 12 Порядку заповнення податкової накладної , затв. Наказ Мінфіну від 22.09.2014 №957, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку "Особа (платник податку) - покупець" зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, у рядку "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" відображається умовний ІПН "300000000000".

Щодо ІПН, то тут питань не виникає — відображається умовний ІПН "300000000000". Натомість, постає питання, що робити з місцезнаходженням покупця?

Зауважимо, що вище ми вказали на тот факт, що за умовами нашого прикладу покупець - юридична особа має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ ”Крим” та прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Втім, поняття “нерезидент”, зважаючи на особливості статусу самого півострова, є дещо складнішим. 

Нагадаємо, що “...с 1 июля 2014 года вступает в силу Федеральный закон от 5 мая 2014 года №124-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «О введении в действие части первой Гражданского кодекса Российской Федерации» и статью 1202 части третьей Гражданского кодекса Российской Федерации». 

Документом предусмотрено, что действующие юридические лица, которые в соответствии с учредительными документами имели место нахождения постоянно действующего исполнительного органа (либо в случае его отсутствия - иного органа или лица, имеющих право действовать от имени юридического лица без доверенности) на территории Республики Крым или Севастополя на день принятия в состав Российской Федерации указанных субъектов (за исключением юридических лиц, имущество которых находится в собственности публично-правового образования, или юридических лиц, участником которых является публично-правовое образование), могут привести свои учредительные документы в соответствие с законодательством Российской Федерации и обратиться с заявлением о внесении сведений о них в Единый государственный реестр юридических лиц в срок до 1 января 2015 года.

С момента внесения записи в Единый государственный реестр юридических лиц вышеуказанные юридические лица приобретают права и обязанности российских организаций.

Юрлица, которые до 1 января 2015 года не обратились с заявлением о внесении сведений о них в Единый государственный реестр юридических лиц, имеют право осуществлять деятельность на территории Российской Федерации с момента приобретения статуса филиала (представительства) иностранного юрлица в порядке, установленном законодательством Российской Федерации ...” 

Отже, якщо окремі госпсуб'єкти таки внесли зміни своїх установчих документів та відповідно подали документи для внесення відомостей про них до ЕДРЮО РФ, такі юрособи стають офіційно нерезидентами та мають отримати відповідну довідку (інший документ) з ЄДРЮО РФ про свій резидентський статус як резидента РФ.

В такому випадку, при заповненні податкової накладної у рядку податкової накладної на поставку товару до ВЕЗ “Крим” (експортні операції) "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" зазначається країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), тобто РФ.

Питання дещо складніше, якщо  юрособа не внесла (відмовилась вносити) зміни до своїх установчих документів та відомостей до  ЕДРЮО РФ. Як каже вищенаведений Закон РФ №124-ФЗ так особи мають отримати статус представництва нерезидента (вочевидь, України чи іншої країни) для того, щоби вони здійснювати свою діяльність на території РФ. 

Проте, півострів Крим ніхто не визнав території РФ.

Тоді, в такому випадку, юрособа — покупець має місцезнаходження (податкову адресу) — ВЕЗ “Крим” та прирівняна до нерезидента з метою оподаткування операцій з поставки товарів, що надходять з митної території України. 

Звісно, що такої країни як ВЕЗ “Крим” немає, а тому при заповненні податкової накладної в електронному вигляді (якщо така можливість є) варто просто вручну вписати — ВЕЗ “Крим” як місцезнаходження нерезидента-покупця.

Втім, не зважаючи на подану нами вище позицію, платнику податків варто звернутись за індивідуальною письмовою консультацією до органів ДФСУ. 

--1--

Див. розяснення фіскальної служби http://boyarka-inform.com/1001-dp-u-kiyevo-svyatoshinskomu-rayon-povdomlyaye.html 

--2--

http://cci.crimea.ua/4487.html за даними ТПП Крима 

 

 

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252