Кредит-нота від нерезидента: оподаткування

Законодавчо визначеного терміна «кредит-нота» в українському правовому полі немає. Але за своєю суттю кредит-нота в міжнародній практиці є розрахунком, повідомленням однієї сторони угоди другою про запис у кредит її рахунка певної суми. Чіткої форми кредит-ноти, певна річ, немає. Це може бути і двостороння додаткова угода, і лист від контрагента, і акт про дефекти товару. Важливо, щоб цей документ мав у своєму складі весь перелік обов'язкових реквізитів первинного документа, що передбачений ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. У принципі, цей перелік реквізитів є типовим і, як правило, є у всіх документах, навіть тих, що готуються нерезидентами (зазвичай нерезиденти ставляться до оформлення первинних документів простіше, ніж українські суб'єкти господарювання), але все ж таки, отримуючи кредит-ноту, важливо пересвідчитися, щоб усі без винятку реквізити в повідомлені були.

Якщо договором  передбачено постоплату  або ж часткову оплату, наприклад у розмірі 70%, то після отримання кредит-ноти, яка зменшить заборгованість перед постачальником, уже поставлену на валютний контроль, українське підприємство матиме проблеми з валютним контролем. На жаль, законодавство не передбачає розумного вирішення цієї ситуації. Як свідчить практика, аби не повертати суму за кредит-нотою, деякі СГ на цю суму (як наслідок, нерезидент отримує більше коштів), аби зняти її з валютного контролю, використовують у роботі договори на надання якихось зустрічних послуг . Але не кожен іноземний суб'єкт бізнесу готовий підлаштовуватися під нюанси нашого законодавства. У будь-якому разі сторони шукають вигідне обом сторонам рішення без залучення третіх осіб. 

Так чи інакше, якщо українське підприємство отримає кредит-ноту, яка зменшує суму компенсації і, відповідно, вартість товару, чи мусить воно коригувати первісну вартість товару (кредитувати субрахунок 281)? Адже сума, що має бути сплачена постачальнику, в цьому разі змінюється.

На нашу думку, ні, коригувань не повинно бути (якщо зменшення ціни не пов'язано із дефектом товару). Сума, що сплачується постачальнику, не завжди дорівнює вартості товару. Суть кредит-ноти полягає в тому, що коригуванню підлягає тільки заборгованість перед постачальником, жодні інші показники не змінюються. Саме тому ми дотримуємося думки, що вартість товару після отримання кредит-ноти не змінюється. Щодо суми за кредит-нотою, то, безумовно, її оформлять в іноземній валюті. Українське підприємство відобразить суму, що зменшить зобов'язання перед постачальником, у гривнях: сума кредит-ноти перераховується в гривні за курсом НБУ  на початок дня дати отримання кредит-ноти покупцем. Знову ж таки підкреслимо, що підстав для коригування первісної вартості немає. На момент оприбуткування товару та відображення в обліку її первісної вартості все відображено правильно та коректно. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті перераховують на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу та знаходять своє місце у складі інших операційних доходів (витрат) (ст. 8 П(С)БО 21). Отже, на дату отримання повідомлення про зменшення заборгованості перед контрагентом, маємо в обліку відобразити курсові різниці (рах. 714 "Дохід від операційної курсової різниці" та рах. 945 "Втрати від операційної курсової різниці").  

За аналогією з бухобліком, підстав для коригування собівартості товарів у податковому обліку також немає. Як і у випадку з доходами в бухобліку, в податковому сума за кредит-нотою також відобразиться в складі інших операційних доходів за курсом НБУ на дату отримання кредит-ноти із відповідним відображенням такої суми на рах. 719 "Інші доходи від операційної діяльності". Підставою для такого відображення будуть слугувати норми п.5 П(С)БО 11: “Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.” 

Через відображення суми по кредит-ноті у складі доходів у бухобліку, така сума буде збільшувати фін результат до оподаткування, а значить потрапляє до складу об’єкта оподаткуванням податком на прибуток згідно пп. 134.1.1 ПКУ.

Щодо ПДВ, сплаченого на митниці під час ввезення товару, то і для цього податку підстав коригування немає. Обчислення ПДВ зав'язане на митній вартості, яка у разі отримання кредит-ноти не змінюється. А отже, і ПК з ПДВ не коригуємо. Правильно оформлена МД у випадку використання товару в оподатковуваних операціях буде підставою для відображення цих сум у складі ПК з ПДВ.

Обережні платники податків, за рекомендаціями податківців, можуть вважати за потрібне нарахувати собі на суму кредит-ноти ПЗ з ПДВ, як у випадку з товарами, не використаними у господарській діяльності (ч. «г» п. 198.5 ПКУ). 

Але підстав для цього немає. Адже, підприємство отримало товари, і частину вартості із них покупець дозволив не сплачувати. Чи є тут місце для свідомого вибору покупця не використовувати зазначену частину товару у госпдіяльності? Ні, немає. Отже, говорити про те, що платник податків повинен нарахувати собі ПЗ з ПДВ тільки через те, що іноземний партнер на частину поставки оформив кредит-ноту, недоречно.

--1--

Не плутати про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог,  банки не можуть знімати з контролю такі експортні операції, п.4 Постанови НБУ від 03.06.2015 р N 354.