• Посилання скопійовано

Заява зі скаргою на постачальника є підставою для документальної перевірки

Як бути покупцю, якщо постачальник відмовляється надати податкову накладну?

Запитання: Відбулися зміни до ПКУ, зокрема пункту 201.10, відповідно до яких подання скарги на постачальника, який не надав податкову накладну покупцю, або заповнив її з порушенням встановленого порядку, не буде давати права покупцю на податковий кредит. Як же тепер бути покупцю, якщо постачальник відмовляється надати йому податкову накладну? Зареєструвати її в ЄРПН, чи виправити помилки?

Відповідь: Так дійсно з 01.01.2015 року, додаток 8 (заява із скаргою) до декларації з ПДВ не є підставою для включення сум податку до податкового кредиту. Відповідно, відобразити свій податковий кредит через подання додатку 8 до декларації з ПДВ можливості немає. Проте, подання такої заяви, це один із важелів впливу на несумлінного продавця, якщо продавець відмовляється надати податкову накладну, документ заповнено з порушенями або порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.  


Надходження такої заяви є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця та в якійсь мірі захисту відображеного податкового кредиту покупцем.

Для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі (п. 198.6 та 201.10 ПКУ). У цьому випадку, покупець за податковою накладною, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі, але має порушення щодо заповнення на думку автора має право на відображення податкового кредиту. Щоправда при умові подання додатку 8 за звітний період у якому складено з порушеннями податкову накладну, і який свідчить про недоліки податкової накладної. Такий висновок дозволяє нам зробити п. 198.6 ПКУ. З 01.01.2015 р. редакція цієї норми наступна: “Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними “

До цієї дати норма була іншою: “Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)”.

Якщо причиною ризику втрати податкового кредиту є відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, продавець несе відповідальність за нормами ст. 120-1 ПКУ. Щоправда штраф у розмірі 10 % від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних, за порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі  до 15 днів, не застосовуватиметься у період з 1 січня по 30 червня 2015 року (п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). У разі порушення більшого терміну реєстрації продавець сплачує штраф у відповідному розмірі. Покупцю слід пам'ятати, якщо податкова накладна реєструється в Єдиному реєстрі з порушенням терміну, суми податку відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну.

Іншим важелем впливу на продавця можуть бути відповідні застереження у договорах. Ризики втрати сум ПДВ у складі податкового кредиту змушують контрагентів зазначати у договорах умови, які захищають права та інтереси сторін. На практиці у договорах почали з'являтись певні податкові застереження, які фактично мають на меті компенсувати зазначені збитки платника ПДВ. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252