Відразу зауважимо, що коригування ПК з ПДВ у випадку настання терміну позовної давності за товарною кредиторською заборгованістю, є дискуссійним. Пояснюється це тим, що прямої норми ПКУ, яка зобов'язувала б коригувати ПК з ПДВ (фактично зменшувати) немає.
Також, п. 198.5 ПКУ не зобов'язує платника ПДВ нараховувати ПЗ у такій ситуації. Проте, податкові органи вважають, що товари, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, є безоплатно отриманими, а тому право на ПК щодо таких товарів такий платник податку втрачає (див. лист ДПСУ від 16.05.2012 р. N 13869/7/15-3417-16).
Є і судові рішення на користь платників ПДВ, в яких сказано, що ПК з ПДВ коригувати не потрібно (ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 р. у справі №2а/0270/3149/12 та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р. у справі №2а/0470/3511/12). Відповідно рішення у цьому питанні слід приймати підприємцю самостійно.
Що стосується процедури податкового компромісу, особливості його застосування викладено у підрозділі 9-2 розділу ХХ ПКУ а також у Методрекомендаціях № 13 (затверджені наказом ДФСУ від 17.01.2015 р. № 13). Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження ПЗ з ПДВ (у зв'язку із завищенням ПК) та податку на прибуток, за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р. з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під заниженням податкових зобов'язань, відповідно до Методрекомендацій № 13, слід розуміти неправомірне формування платником даних податкового обліку (формування податкового кредиту з ПДВ) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань. Платник ПДВ, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має подати:
1) уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ, у яких визначена сума завищення ПК з ПДВ (до затвердження форми подається уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ);
2) перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації (подається у довільній формі за відсутності затвердженої форми). Інформацію, яку слід зазначити у переліку наводиться у п. 3.4 Методрекомендацій № 13;
3) заяву про компроміс (подається у довільній формі).
Подання зазначених документів, свідчить про можливість проведення документальної позапланової перевірки. Таке рішення приймається податквоими органами протягом 10 р.д. з дня наступного після подання документів. Перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються суми завищення ПК з ПДВ, в межах податкових періодів та суб'єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано УР.
Підприємець повинен бути готовий до того, що у разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ПКУ, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов'язання. У цьому разі платник сплачує суму ПЗ, визначеного під час перевірки, яка зазначена у податковому повідомленні-рішенні у розмірі 5% від суми податку. Інша частина 95 % вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня. Якщо підприємець не погодиться з результатом перевірки та розпочне процедуру адміністративного та/або судового оскарження то податковий компроміс не застосовується.
Порядок заповнення уточнюючих розрахунків, зокрема з ПДВ встановлено розділом 4 Методрекомендацій № 13. Зауважимо, що практики застосовування податкового механізму на сьогодні практично немає. Тому рекомендуємо підприємцю перед прийняттям рішення про застосування “амністії” зважити всі ризики.
