Позапланова перевірка бюджетного відшкодування ПДВ у 2026 році: сума 100 тис. грн не рятує, позиція Верховного Суду (аудіоверсія)

На жаль, переконання вашого бухгалтера є поширеною, але помилковою думкою. Розмір заявленої до відшкодування суми не звільняє платника від ризику документальної позапланової перевірки.

Пояснимо детальніше механізм узгодження. Отримавши декларацію із заявою про повернення ПДВ (додатки Д2 та Д3), контролюючий орган зобов'язаний протягом 20 календарних днів після граничного строку подання декларації провести камеральну перевірку — виключно на підставі показників звітності та електронних баз даних (пп. 200.10 ПКУ, пп. 75.1.1 ПКУ). Якщо порушень не виявлено і підстав для документальної перевірки немає, сума вважається узгодженою автоматично (пп. «а» пп. 200.12 ПКУ), а Казначейство перераховує кошти протягом 5 операційних днів (пп. 200.13 ПКУ).

Проте камеральною перевіркою справа може не обмежитися. Підставою для призначення документальної позапланової перевірки є пп. 78.1.8 ПКУ, і саме тут криється джерело поширеної помилки. Ця норма формулює не одну, а дві окремі, незалежні одна від одної підстави для перевірки:

• сам факт подання декларації із заявленою сумою бюджетного відшкодування — незалежно від її розміру; 
• декларування від'ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн (це стосується сум, які не заявлені до повернення, а переносяться до податкового кредиту наступних періодів). 

Саме друга підстава прив'язана до порогу в 100 тис. грн, а перша — ні. Тому навіть заявлена до відшкодування сума в кілька тисяч гривень формально надає податковому органу право призначити перевірку. Це підтвердив Верховний Суд у постанові від 28.03.2024 р. у справі №640/19401/21, зазначивши, що така правова позиція є усталеною ще з 2018 року.

Водночас рішення про призначення перевірки залишається на розсуд керівника контролюючого органу — обов'язку перевіряти кожну заяву без винятку закон не встановлює. Якщо перевірку все ж призначено, рішення про це має бути прийнято не пізніше закінчення строку камеральної перевірки, а сама документальна перевірка триває 40 календарних днів від граничного строку подання декларації (пп. 200.11 ПКУ) і може проводитися як невиїзним способом (за документами в приміщенні ДПС), так і виїзним — безпосередньо на підприємстві.

Важливий нюанс, на який також звернув увагу Верховний Суд у цій же постанові: перевірка має обмежуватися предметом, зазначеним у наказі про її призначення. Якщо в наказі йдеться про перевірку суми бюджетного відшкодування, податківці не мають права коригувати всю задекларовану суму від'ємного значення ПДВ — це вихід за межі предмета перевірки, і навпаки.

Додатково варто врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.01.2023 р. у справі №640/6754/21: у межах перевірки за пп. 78.1.8 ПКУ контролюючий орган має право перевіряти правильність декларування як податкового зобов'язання, так і податкового кредиту загалом, оскільки мета такої перевірки — превентивна, спрямована на запобігання безпідставному формуванню від'ємного значення ПДВ.

Отже, готуючись до подання заяви на бюджетне відшкодування, варто заздалегідь підтвердити фактичну оплату постачальникам (пп. «б» пп. 200.4 ПКУ), зібрати первинну документацію (ТТН, акти, складські документи) без формальних недоліків та підготувати обґрунтування ділової мети операцій.

Читайте також: Бюджетне відшкодування з ПДВ у 2026 році: що, коли і як перевіряють податківці

Висновки

Розмір заявленої до бюджетного відшкодування суми не впливає на ризик призначення документальної позапланової перевірки — навіть незначна сума може стати підставою для контролю з боку ДПС.

Норма пп. 78.1.8 ПКУ містить дві самостійні підстави для перевірки: сам факт заяви на відшкодування (без прив'язки до суми) та наявність від'ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн, яке не заявлене до повернення. 

Перевірка повинна проводитися виключно в межах предмета, визначеного наказом про її призначення, а платнику варто заздалегідь підготувати підтвердження оплати, первинні документи та обґрунтування господарської мети операцій.