• Посилання скопійовано

Продаж товару в Україні за тристороннім договором і оплатою в євро: що з ПДВ?

Підприємство продає товар на території України за тристороннім договором, де покупець - резидент України, платник – нерезидент. Оплата за договором в євро, 50% попередня оплата, 50% - після відвантаження. Отримано 50% оплати за мінусом комісії банку 2 євро. Як сформувати ціну в накладній? Як складати ПН на попередню оплату і на дату відвантаження товару?

Загальні зауваження

В даній ситуації операції здійснюються в іноземній валюті, тому вони відображаються в бухгалтерському обліку згідно з нормами НП(С)БО 21. На необхідність застосування норми НП(С)БО 21 не впливає той факт, що товари не експортуються, а продаються на території України. При цьому норми НП(С)БО 21 повинні застосовувати як продавець, так і покупець (якщо він є юридичною особою).

 

Щодо комісії банку

На наш погляд, питання того, за чий рахунок має сплачуватися комісія банку, має вирішуватися договором. Причому комісію може стягувати як банк платника, так і банк отримувача. 

В договорі слід зазначити, що оплатою товару є сума коштів, перерахована платником із свого рахунку, а всі суми комісії, утримані як банком платника, так і банком продавця, здійснюються за рахунок продавця. В такому разі, якщо платник перерахував 500 євро, банк утримав комісію з цього платежу 2 євро і на рахунок продавця надійшло 498 євро, вважається, що продавець отримав оплату 500 євро, і він же окремо сплатив комісію банку 2 євро.

Якщо такої умови в договорі немає, доречно внести зміни до договору.

Якщо з якихось причин немає можливості внести такі зміни, можна піти за процедурою, наведеною в п. 2.15 Положення №88, де сказано, що у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, бухгалтер, який бачить отримання на рахунок 498 євро, пише доповідну записку керівнику, а керівник на підставі цієї записки складає письмове розпорядження, де описує, що за домовленістю з платником вирішено, що комісія банку здійснюється за рахунок продавця, а тому потрібно відобразити в бухгалтерському обліку всю суму оплати, та окремо комісію банку.

На підставі такого розпорядження бухгалтер відображає в обліку окремо отримання оплати 500 євро і окремо витрати на комісію банку 2 євро.

 

Бухгалтерський облік та ПДВ

Проілюструємо прикладом.

Отримання попередньої оплати

Отримано 50% попередньої оплати в сумі 498 євро і окремо банк стягнув комісію 2 євро. Тобто, загальна сума попередньої оплати 500 євро. На дату отримання цієї оплати офіційний курс НБУ - 43,5366 грн за 1 євро. Сума оплати в перерахунку в гривні – 21 768,30 грн (500 х 43,5366). В тому числі сума ПДВ – 3 628,05 грн (21 768,30 : 6). На цю суму, на першу половину товару складається ПН. ПН складається на покупця. Оскільки у покупця немає інформації про надходження оплати, продавцеві доречно скласти звіт чи інший подібний документ, надавши його покупцеві, в якому відзвітувати про отримання оплати і складання на цю дату ПН. Також цей звіт логічно передбачити у договорі, адже договір трьохсторонній і кожна сторона повинна бути поінформована про всі операції за цим договором.

Комісія банку – 2 євро / 87,07 грн (2 х 43,5366).

 

Відвантаження товару

Відвантажено товар вартістю 1 000 євро. Причому половина цього товару, за який вже отримано 50% передоплати, перераховується в гривні за курсом, що був на дату отримання оплати. Тобто, вартість цієї частини товару в гривнях - 21 768,30 грн.

А інша половина товару перераховується в гривні за курсом НБУ на дату відвантаження. Нехай на дату відвантаження офіційний курс НБУ - 43,5450 грн за 1 євро. Тоді в перерахунку на гривні вартість цієї частини товару – 21 772,50 грн (500 х 43,5450), в т.ч. ПДВ – 3 628,75 грн (21 772,50 : 6). Саме на цю суму, на другу половину товару складається ПН.

Загальна сума товару в перерахунку на гривні – 43 540,80 грн (21 768,30 + 21 772,50).

Але в накладній, на наш погляд, вартість товару слід відобразити в євро, тому що ціна договору в євро і оплата в євро. А покупець вже самостійно буде робити перерахунокцієї вартості в гривні.

 

Отримання заключної частини оплати

Отримано 50% заключної оплати в сумі 498 євро і окремо банк стягнув комісію 2 євро. Тобто, загальна сума попередньої оплати 500 євро. На дату отримання цієї оплати офіційний курс НБУ - 44,0846 грн за 1 євро. Сума оплати в перерахунку в гривні – 22 042,30 грн (500 х 44,0846). В тому числі сума ПДВ – 3 673,72 грн (22 042,30 : 6).

Фактично в перерахунку на гривні вартість другої половини товару збільшилася на 269,80 грн (22 042,30 - 21 772,50), в т.ч. ПДВ 44,97 грн (3 673,72 - 3 628,75). Тому на дату отримання заключної оплати потрібно скласти РК до другої ПН, на зміну ціни, з кодом причини 101 «Зміна ціни». Як вже зазначено вище, на цю дату доречно скласти звіт чи інший подібний документ, в якому відзвітувати перед покупцем про отримання заключної частини оплати, про складання РК до ПН.

Комісія банку – 2 євро / 88,17 грн (2 х 44,0846)

Дивимося бухгалтерський облік продавця за даними прикладу в таблиці.

Таблиця

№пор.

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

Дт

Кт

Отримання попередньої оплати

1

Отримана попередня оплата

312

681

500 €

21 768,30

2

Нараховано ПДВ

643

641

3 628,05

3

Списана комісія банку

92

681

2 €

87,07

Відвантаження товару

4

Відвантажено товар

36

70

1 000 €

43 540,80

5

Відображено ПДВ в частині, які раніше оплачена

70

643

3 628,05

6

Нараховано ПДВ на другу частину товару

70

641

3 628,75

7

Дохід від продажу віднесено на фінрезультати (43 540,80 – 3 628,05 – 3 628,75)

70

791

36 284,00

8

Зарахована попередня оплата в рахунок заборгованості за відвантажений товар

681

36

21 768,30

Отримання заключної оплати

9

Отримана оплата

312

36

500 €

22 042,30

10

Відображена курсова різниця (22 042,30 - 21 772,50)

36

714

269,80

11

Складено РК до ПН

714

641

44,97

12

Списана комісія банку

92

681

2 €

88,17

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024463
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245