• Посилання скопійовано

Надання послуг з переробки давальницької сировини нерезиденту: що з ПДВ?

Підприємство надає послуги з переробки для нерезидента. Роботи виконуються із сировини замовника (90% вартості) та сировини Виконавця (10%) відповідно до технологічних схем. Продукція переробки вивозиться у режимі реекспорту. ПН на таке постачання було зареєстровано з типом причини 21, ІПН 500000000000, код ставки ПДВ - 902. Чи правильно складені ПН і чи повинне підприємство оподатковувати окремо свою сировину, що використана при наданні таких послуг?

Про митний режим переробки

Переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки (ст. 147 МКУ).

У процесі переробки іноземних товарів не допускається використання українських товарів (крім палива та енергії), на які законом встановлено вивізне мито (ч. 2 ст. 148 МКУ).

Під час реекспорту продуктів переробки вони підлягають декларуванню митним органам з поданням переліку українських товарів, витрачених під час здійснення операцій з переробки іноземних товарів, із зазначенням їх кількості та вартості (ч. 1 ст. 154 МКУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 154 МКУ декларант має право заявити українські товари (крім палива та енергії), що повністю використані під час переробки іноземних товарів, у митний режим експорту. Митне оформлення в такому випадку здійснюється у порядку, встановленому МКУ та іншими законами України для митного оформлення експорту українських товарів.

З наведеного бачимо, що іноземні товари, ввезені в митному режимі переробки, вивозяться в митному режимі реекспорту.

А українські товари, повністю використані під час переробки, мають поміщатися у митний режим експорту.

 

Податок на додану вартість

З наведеного вище випливає, що з точки зору ПДВ в межах господарських операцій з переробки товарів нерезидента будуть три господарські операції:

  1. реекспорт продуктів переробки;
  2. надання послуг з переробки;
  3. експорт українських товарів, використаних під час переробки.

Те саме читаємо, приміром, в ІПК ДФСУ від 14.03.2018 р. №1002/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, в ІПК ДПСУ від 20.07.2021 р. №2838/ІПК/99-00-21-03-02-06 тощо.

Вартість продукції, виготовленої на митній території України з товарів, ввезених у митному режимі переробки, та яка вивозиться у митному режимі реекспорту, для цілей оподаткування ПДВ складається з:

  1. вартості товарів, ввезених у митному режимі переробки. Операція з вивезення таких перероблених товарів у митному режимі реекспорту звільняється від оподаткування ПДВ, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною пп. 195.1.1 ПКУ (0%) (п. 206.5 ПКУ);
  2. вартості послуг з переробки товарів, які передбачають роботи з рухомим майном, тобто з товарами, ввезеними на митну територію України для переробки. Операції з постачання зазначених послуг, що входять до складу собівартості перероблених товарів при реекспорті, оподатковуються за нульовою ставкою податку (пп. «б» пп. 195.1.3 ПКУ);
  3. вартості товарів, що придбані на митній території України та повністю використані під час переробки іноземних товарів, та які відповідно до ч. 2 ст. 154 МКУ платник податку має право при вивезенні заявити (крім палива та енергії) у митний режим експорту із застосуванням нульової ставки ПДВ (пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ).

Датою виникнення ПЗ з ПДВ у разі вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту товарів (у тому числі реекспорту) є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ПКУ).

Таким чином, в цій ситуації потрібно складати три окремі податкові накладні.

 

ПН на реекспорт товарів

Дивимося відповідь на питання ДПС в ЗІР (101.16): «Як складаються податкові накладні за операціями з вивезення товарів в митному режимі реекспорту, крім операцій з вивезення відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ?».

ДПС відповідає, що платник податку за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту на дату виникнення ПЗ з ПДВ складає ПН на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання.

Така ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.

У графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ – 903. У графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ. Графа 11 в такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

 

ПН на послуги переробки

Про ПДВ при наданні послуг переробки ми писали, приміром, тут.

Датою виникнення ПЗ з ПДВ є перша подія згідно з п. 187.1 ПКУ – дата отримання коштів чи дата складення акта наданих послуг. Якщо нерезидент оплачує отримані послуги в іноземній валюті, то базу оподаткування ПДВ визначають за курсом НБУ на дату першої з наведених подій.

На зазначену дату переробник складає ПН і реєструє в ЄРПН. 

Про особливості складання ПН можна почитати тут.

У верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та, зокрема, у разі складання ПН при постачанні послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України зазначається тип причини «21».

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування П. І. Б. нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Розділ Б податкової накладної заповнюється без особливостей.

У разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, у графі 8 проставляється код ставки «902».

Очевидно, що у запитанні мова йде саме про цю ПН, виписану на послуги переробки. 

 

ПН на експорт товарів

Дивимося відповідь на питання ДПС в ЗІР (101.16): «Який порядок заповнення податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту?».

ДПС відповідає, що платник податку за операціями з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту на дату виникнення ПЗ з ПДВ, тобто на дату складання митної декларації, що засвідчує факт перетину товарами митного кордону України, складає ПН на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання.

Така ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.

У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ – 901. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ. Графа 11 в такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245