• Посилання скопійовано

Оплата нерезиденту ліцензії за користування ПЗ: що з ПДВ?

Підприємство - резидент України оплачує нерезиденту ліцензію за користування програмним забезпеченням Microsoft. До 2023 року на дану оплату ПДВ не нараховували. Чи потрібно зараз нараховувати ПДВ?

До 01.01.2023 р. такі операції звільнялися від оподаткування згідно з пп. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. В самій цій нормі зазначалося, що вона діє тимчасово, до 01.01.2023 р. Тож починаючи з цієї дати такі операції оподатковуються ПДВ в загальному порядку.

Окрім того, на наш погляд, платіж за наведеною у запитанні ліцензією не є роялті. Адже згідно з пп. 14.1.225 ПКУ не вважаються роялті платежі, отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра).

Таким чином, з точки зору ПКУ підприємство придбаває послугу, з метою її подальшого продажу чи використання у власній діяльності. 

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Щодо послуг надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, місцем постачання вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (див. п. «а» п. 186.3 ПКУ).

Поряд з цим отримання в користування ліцензії можна розглядати як електронні послуги (див. пп. 14.1.56-5 ПКУ). Для таких послуг місцем постачання вважається місцезнаходження отримувача послуг (див. п. 186.3-1 ПКУ). 

Оскільки українське підприємство зареєстроване як суб’єкт господарювання на митній території України і воно є отримувачем послуг, місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України. Тому отримані від нерезидента послуги (імпорт послуг) є об’єктом оподаткування ПДВ. 

При отриманні таких послуг підприємство має нарахувати ПДВ за ставкою 20%.

Детально ПДВ-особливості при імпорті послуг ми розглядали тут: особливості складання податкової накладної, зразок такої накладної, дату, на яку слід складати податкову накладну, особливості відображення в декларації з ПДВ, відображення податкового кредиту. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252