Запитання:
- Як провести списання такої заборгованості?
- Чи потрібно при списанні такої заборгованості сплачувати ПДФО та ВЗ з цих сум? Якщо ПДФО та ВЗ сплачується, то якою датою це потрібно зробити?
- Чи потрібно відобразити ці суми у Об’єднаній звітності та за якою ознакою доходу?
Відповідь:
Зазначимо, що заборгованість з оплати за раніше відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) є грошовою дебіторською заборгованістю.
Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. А сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 П(С)БО 10).
Списання заборгованості підприємцю за отриманий та неоплачений товар
Списана юрособою заборгованість підприємця за отриманий товар після закінчення терміну позовної давності (в даному випадку вона така і є, бо минуло 3 роки (з березня 2019 р. по березень 2022 р.)) є для останнього простроченою кредиторською заборгованістю за отриманий товар.
Кредиторська заборгованість - це заборгованість платника ПДФО перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).
Об’єктом оподаткування ПДФО підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (пп. 177.2 ПКУ).
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т. ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій) формі;
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, якщо кредитором списується заборгованість ФОП на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП та оподатковується на загальних підставах.
Аналогічну думку ДПС у Харківській області зазначила у своєму листі.
У випадку, якщо підприємець, не розрахувавшись з підприємством-постачальником за товар, продав його до моменту закінчення строку позовної давності, то йому доведеться сплати ПДФО двічі:
- вперше - при відображенні виручки від реалізації неоплаченого товару;
- вдруге - при відображенні суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Підсумовуючи вищезазначене, розуміємо, що підприємство-юрособа при списанні заборгованості підприємцю за отриманий і неоплачений товар не буде податковим агентом ФОПа щодо сплати ПДФО з такої суми, відповідно, відображати її в Додатку 4ДФ Об’єднаної звітності не потрібно. Підприємець має сплатити ПДФО самостійно.
Списання заборгованості фізособі за отриманий та неоплачений товар
Відповідно до пп. 164.2.7 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Водночас пп. 165.1.49 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку №773:
- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності відображається у Додатку 4ДФ Об'єднаної звітності за ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а;
- інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відображаються у Додатку 4ДФ Об'єднаної звітності під ознакою доходу «194».
Враховуючи вищевикладене, розуміємо, що підприємство-юрособа при списанні заборгованості фізособі за отриманий і неоплачений товар не виступатиме щодо нього податковим агентом по сплаті ПДФО з такої суми.
Проте, після сплину строку позовної давності (в даному випадку це січень 2023 р.), юрособа повинна буде відобразити її в Додатку 4ДФ Об’єднаної звітності так:
- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається за ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує ПДФО та зазначає її у річній декларації про майновий стан і доходи;
- якщо сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається за ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити