ПДВ у експедитора при міжнародних перевезеннях

Особливості оподаткування в рамках договору транспортно-експедиторських послуг розглянуті в УПК № 610.

Дивимося відповідь на питання 8 в УПК № 610.

Податкова зазначає, що при отриманні експедитором коштів від замовника міжнародного перевезення чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора (резидента) виникає ПЗ з ПДВ. При цьому базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з міжнародного перевезення.

На дату виникнення ПЗ з ПДВ експедитор складає дві ПН – одну на вартість винагороди експедитора за ставкою 20%, другу на вартість послуг перевезення за ставкою 0%.

Ми не заперечуємо, що винагорода експедитора оподатковується за ставкою 20%, а міжнародні перевезення 0%. Але, на наш погляд, тут виписується одна ПН, а не дві. Згідно з п. 201.5 ПКУ окремі ПН виписуються для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування.

Таким чином, якщо операції оподатковуються, але за різними ставками, потрібно виписувати одну ПН. Так само консультує, приміром, ДПСУ в своєму листі від 15.01.2021 р. №1142/7/99-00-21-03-02-07.

В такій ПН винагорода експедитора і міжнародне перевезення буде наведено двома рядками.

Дивимося також відповідь на питання 10 в УПК № 610.

Якщо експедитор залучив до надання послуг стороннього перевізника, який надає послуги міжнародного перевезення, то при отриманні від замовника передоплати (якщо вона є першою податковою подією) у експедитора виникає ПЗ з ПДВ за ставкою 0% на послуги міжнародного перевезення і за ставкою 20% на винагороду експедитора.

З огляду на ці консультації податкової в розглядуваній нами ситуації буде чотири рядки – на винагороду експедитора, міжнародне перевезення, послуги перевалки і послуги міжнародного експедитора.

Таким чином, якщо експедитор резидент отримав від замовника передоплату 100% вартості послуг, він повинен виписати ПН, в якій окремими рядками зазначити наведені вище послуги.

Але як складати ПН, якщо точно невідома вартість послуг, яка надаватиметься кожним із виконавців?

Відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Перелік обов’язкових реквізитів ПН наведено в п. 201.1 ПКУ, серед яких і номенклатура послуг, ціна постачання тощо.

ПН є одним із документів податкового обліку і згідно з нормами п. 44.1 ПКУ повинна складатися на підставі первинного документа. Тобто, в ПН зазначаються ті номенклатура і ціни, які наведені в первинному документі.

Це саме зазначає податкова у своїх чисельних консультаціях (див., приміром, ІПК ДФСУ від 01.02.19 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК,  ДПСУ від 16.03.20 р. № 1092/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Якщо експедитор резидент отримав передоплату, то первинним документом є виписка банку. Але в найменуванні платежу, що зазначено у виписці, може звучати, що це передоплата за таким-то рахунком чи таким-то договором. 

В такому разі на додаток до виписки потрібно брати інформацію, наведену в рахунку чи договорі. Таким чином, саме в рахунку чи договорі має бути погоджено попередній перелік послуг і їх ціни.

Якщо таке погодження є, то в ПН зазначаються ці послуги так, як вони зазначені в рахунку чи договорі.

Якщо вартість фактично наданих послуг, що підтверджено актом наданих послуг, відрізнятиметься від зазначених у ПН, експедитору доведеться коригувати показники ПН, складаючи РК до ПН.