За умовами запитання підприємство виступає в ролі посередника між працівниками та постачальниками послуг з надання харчування. Вартість харчування в обох постачальників становить 47 грн, але один постачальник включає до ціни ПДВ, а інший – ні.
У даному випадку підприємство нараховує дохід працівникам, з якого утримується ПДФО, військовий збір та на який нараховується ЄСВ. Вартість самого харчування також утримується з нарахованого доходу працівників після утримання податків.
По суті в даному випадку на підприємстві відбувається «перепродаж» такого товару, як готові страви: вони придбаваються у постачальників та реалізовуються працівникам за плату.
Така операція з реалізації харчування працівникам оподатковується ПДВ на загальних підставах, отже, підприємство-роботодавець, своєю чергою, теж повинно нарахувати ПДВ на вартість харчування, утриману з працівників.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів – див. абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Звертаємо увагу, що ця норма діє незалежно від того, з ПДВ чи без ПДВ придбаваються такі товари, тому вона повинна застосовуватись для обох постачальників харчування.
Виходить, що від постачальника – платника ПДВ підприємство отримує харчування за ціною 39,17 грн без ПДВ, на яку нараховується ПДВ - 7,83 грн, і ціна з ПДВ становить 47,00 грн. Від постачальника – неплатника ПДВ харчування надходить за ціною 47 грн без ПДВ, тобто дорожче, ніж ціна без ПДВ у постачальника – платника ПДВ.
Тому харчування, яке отримується від неплатника ПДВ, слід реалізовувати працівникам за мінімальною ціною 56,40 грн: 47 грн без ПДВ + ПДВ 9,40 грн. Відповідно, збільшиться і база для утримання та нарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ. Якщо підприємство отримує від постачальника – неплатника ПДВ харчування за ціною 47 грн без ПДВ і реалізовує його працівникам за ціною 47 грн, але вже з ПДВ (в цьому випадку ціна без ПДВ становить 39,17 грн), то тим самим воно реалізовує харчування за ціною нижче ціни придбання його у постачальника.
Отже, в даному випадку ціна харчування, яка повинна утримуватись з працівників, буде різною в залежності від того, у якого постачальника харчувався працівник:
- Якщо постачальник – платник ПДВ, то мінімальна ціна становить 39,17 грн + 7,83 грн ПДВ = 47 грн з ПДВ;
- Якщо постачальник – неплатник ПДВ, то мінімальна ціна становить 47 грн + 9,40 грн ПДВ = 56,40 грн з ПДВ.
Щоб уникнути цієї різниці, у обох постачальників повинна бути одинакова ціна харчування без урахування ПДВ. Наприклад, для цього постачальник – неплатник ПДВ зменшить свою ціну до 39,17 грн, як у постачальника – платника ПДВ. Тоді підприємство-роботодавець повинно буде нарахувати ПДВ на це харчування в сумі 7,83 грн та утримати з працівника вартість харчування з ПДВ: 39,17 + 7,83 = 47 грн.
Або навпаки, підприємство – платник ПДВ збільшить свою ціну без ПДВ до 47 грн – до рівня ціни неплатника ПДВ, тоді воно буде продавати харчування роботодавцю за ціною з ПДВ 56,40 грн. Роботодавець, своєю чергою, буде утримувати з працівників вартість харчування також в сумі 56,40 грн з ПДВ – як від одного постачальника, так і від другого.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити