У разі складання і реєстрації в ЄРПН зайвої ПН на операцію, якої не було, її обнуляють РК з типом причини 103 «Повернення товару або авансових платежів», який також реєструють в ЄРПН.
Але відображати ці ПН і РК в декларації з ПДВ немає підстав.
Тому що відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку №21 дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Таким чином, якщо операції постачання не було, в бухобліку вона не відображалася. Якщо операція в бухобліку не відображалася, то і в декларації з ПДВ вона не має відображатися.
Аналогічно консультує і податкова (див., наприклад, ІПК ДПС від 07.09.2020 р. №3752/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Тому, наприклад, якщо платник відобразив зайву ПН в декларації, а згодом виявив помилку, обнуливши таку ПН складеним РК, зареєстрованим в ЄРПН, він повинен подати уточнюючу декларацію до декларації, в якій зазначено ПЗ за зайвою ПН, зменшивши ПЗ на суму помилки. А РК до зайвої ПН, повторимося, в декларації не відображається. Аналогічно виправляти зайву ПН в декларації рекомендує і податкова (див., наприклад, ІПН ДФС від 27.08.2019 р. №3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Проте, якщо виправити таким чином, на суму помилки буде зменшено реєстраційний ліміт ПДВ, який визначається згідно з ст. 200-1 ПКУ.
Законного способу виправлення реєстраційного ліміту в наведеній ситуації немає. Хіба що звернутися до суду (див., наприклад, рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 16.09.2019 р. у справі №826/17483/18). Проте навряд чи масово платники звертатимуться до суду.
Тому на практиці з метою не втратити реєстраційний ліміт йдуть на певне порушення – в декларації відображають як зайву ПН, так і РК до неї.
Законних підстав так робити, повторимося, немає. Хоча на місцях податкова подеколи рекомендує цей спосіб.
З наведеного випливає, що якщо платник відобразив ПЗ за зайвою ПН в декларації, згодом склав РК і через уточнюючу декларацію прибрав ПЗ за зайвою накладною, то для того, щоб поновити реєстраційний ліміт, він може знову подати уточнюючу декларацію, якою знову відобразити ПЗ за зайвою ПН, потім подати уточнюючу декларацію за період, коли було складено та зареєстровано РК і відобразити в ній зменшення ПЗ за такою РК. При цьому пам’ятайте про строки відображення зменшуючого РК у декларації – якщо він зареєстрований в ЄРПН вчасно, то в декларацію він потрапляє у місяці його складання, а якщо із запізненням – то тільки після реєстрації.
Мінус цього способу в тому, що під час чергової податкової перевірки ці помилки можуть бути виявлені і зайві ПН і РК до них з декларацій можуть бути прибрані. Хоча поки що про такі ситуації ми не чули. Але як буде далі – невідомо.
Вище ми розглядали варіант, коли ПН складена в одному звітному періоді, а виправлена в іншому. Але якщо ПН як складена, так і виправлена через РК в рамках одного звітного періоду, відображати ПН і РК в декларації цього періоду не потрібно. Реєстраційний ліміт в цій ситуації не буде зменшено.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити