• Посилання скопійовано

Добровільна реєстрація платником ПДВ для ІТ-компанії

Підприємство веде діяльність щодо розробки та тестування програмного забезпечення. Всі клієнти є нерезидентами та зареєстровані за межами митної території України. Чи дійсно таке підприємство не зобов’язане реєструватись платником ПДВ і може це зробити виключно добровільно?

Чи є умови для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?

Перш за все слід визначитися з тим, чи є операції підприємства об’єктом оподаткування ПДВ, і по-друге, якщо вони є об’єктом оподаткування, то чи є вони звільненими від ПДВ.

Відповідно до пп. «б» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Тож треба визначитися, де є місце постачання ІТ-послуг.

Відповідно до пп. 186.3 ПКУ, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (див. пп. «в» пп. 186.3 ПКУ).

Якщо отримувачі послуг – нерезиденти і зареєстровані за межами митної території України, то місце надання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення знаходиться за межами митної території України. З цього випливає висновок, що такі операції не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно, в даному випадку звільнення таких операцій від ПДВ для цього підприємства буде неактуальним – адже місце їх постачання за межами митної території України і вони взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Вимоги для обов’язкової реєстрації платником ПДВ наведені у ст. 181 ПКУ. Головна умова – це досягнення обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахованих (сплачених) на адресу СГ протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн без ПДВ. Тобто встановлено певний «майновий ценз» для вступу у лави платників ПДВ – 1 млн грн за 12 місяців. У тексті п. 181.1 ПКУ говориться про «операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню» ПДВ згідно з розділом V ПКУ. До цього обсягу включаються:

  • оподатковувані операції за ставками 20%, 7%, 0% відповідно до розділів V та ХХ ПКУ;
  • операції,  звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до розділів V та ХХ ПКУ.

Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ) до цього розрахунку не включаються – див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. №11343/6/99-99-15-03-02-15 та наш коментар до нього.

Отже, якщо підприємство здійснює тільки необ’єктні операції, воно не зможе досягти обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, який вимагатиме обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

 

Добровільна реєстрація платником ПДВ

За умов, описаних у запитанні, підприємство може добровільно зареєструватися платником ПДВ. Але ми не бачимо практичного сенсу в такій реєстрації, тому що потрібно буде постійно нараховувати податкові зобов’язання на весь вхідний ПДВ за пп. «а» пп. 198.5 ПКУ.

У декларації з ПДВ буде заповнюватись рядок 10, у якому відображаються всі придбання, та відповідно вони будуть включені у рядок 17, а нараховані податкові зобов’язання будуть відображені у рядку 4 та у включені у рядок 9. За відсутності інших операцій значення рядків 9 та 17 будуть одинаковими і рядки 18 та 19 декларації з ПДВ будуть нульові.

Нічого, крім додаткової роботи з обліку ПДВ, добровільна реєстрація платником ПДВ не принесе.

Якщо згодом у підприємства з’являться звільнені від ПДВ операції (зокрема, послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення для клієнтів з України), то це вже буде звільнена від ПДВ операція на підставі п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. При досягненні обсягу таких операцій 1 млн грн потрібно буде реєструватись платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202516
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202530
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025261
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202541
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202528