• Посилання скопійовано

Чи потрібно з 01.03.2021 року у ПН зазначати ім’я та прізвище підписанта?

У новій формі ПН реквізит з даними підписувача «ініціали та прізвище» замінили на «власне ім’я та прізвище». Чи буде помилкою заповнювати ПН за старим порядком, якщо підписант має КЕП, в якому повністю вписано його ім’я, прізвище та по батькові?

У новій формі ПН, що діє з 01.03.2021 р., було змінено порядок розшифровки підписів уповноваженої особи - замість ініціалів та прізвища тепер повинно зазначатись власне ім’я та прізвище. При цьому, на думку автора, правильним підходом буде зазначати підписи уповноваженої особи (ім’я та прізвище).

Однак, пп. 201.1 ПКУ не передбачено такого обов'язкового реквізити ПН, як ім'я та прізвище чи підпис особи, проте серед обов'язкових реквізитів взагалі первинних документів (п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік) є такі:

  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для первинного документу не принципово чи буде там зазначено ім'я та прізвище чи прізвище та ініціали (головне щоб була можливість ідентифікувати особу). Тому вважаємо, що зазначені "нюанси" не є підставою для визнання податкової накладної помилковою.

Крім того, у п. 2.4 Порядку №88 зазначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В даному випадку, вважаємо, що зазначення прізвища та ініціалів не заважає ідентифікувати особу.

Також ВС у постанові від 27.02.2020 р. у справі №825/785/16 наголошував, що формальні недоліки у ПН не є безумовною підставою для позбавлення платника ПДВ права на формування податкового кредиту.

Підсумовуючи зазначимо, що з 01.03.2021 року у ПН все ж таки зазначати саме ім’я та прізвище підписанта, однак заповнення по старому не є підставою для визнання такої ПН помилковою і позбавлення покупця права на ПК.

Що ж до КЕП, то у підкатегорії 101.13 «ЗІР» податківці надавали роз’яснення, що законодавством не передбачено накладення на податкову накладну будь-яких інших підписів, окрім підписів платника або уповноваженої ним особи, то реквізит «Посадова (уповноважена) особа/фізична особа (законний представник) — Власне ім’я та прізвище)» повинен заповнюватись відповідно до власного ім’я та прізвища особи, яка здійснює накладення на податкову накладну свого електронного підпису.

При цьому невідповідність електронного підпису, що накладається на податкову накладну при її реєстрації̈ в Єдиному реєстрі податкових накладних, власного ім’я та прізвища особи, яка склала податкову накладну, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною.

Тому КЕП змінювати не потрібно – видача його лише на ім’я та прізвище не передбачено законодавчо.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20243
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024473
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024246