• Посилання скопійовано

Нерезидент безкоштовно надає запчастини для обладнання, які планує продати: що з податковими наслідками?

Підприємство, основний вид діяльності якого оптова торгівля деревообробним обладнанням, як бонус (на безоплатній основі) отримало від постачальника-нерезидента комплектуючі до деревообробного обладнання. Надалі ці комплектуючі плануються продати. Які податкові наслідки цієї операції?

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В абз. 5 п. 6 П(С)БО 9 та в абз. 5 пп. 1.3 Методичних рекомендацій №2 зазначено, що активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності для цілей бухгалтерського обліку є запасами.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9).

Згідно з пп. 2.1 Методичних рекомендацій №2 запаси визнаються активом, якщо:

  • підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
  • підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
  • є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
  • вартість запасів може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9 та пп. 2.10 Методичних рекомендацій №2 первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат, які передбачені п. 12 П(С)БО 9 та пп. 2.2 цих Методичних рекомендацій:

  • суми ввізного мита;
  • транспортно-заготівельних витрат;
  • інших витрат, що безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

В пп. 3.1 додатку до П(С)БО 19 зазначено, що справедливою вартістю товарів є ціна їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічних товарів. 

Запаси, які одержані безоплатно, оформлюються одним з первинних документів, вказаних у п. 3.5 Методичних рекомендацій №2:

  • накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (№М-11);
  • товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування;
  • актом про приймання матеріалів (ф. №М-7);
  • прибутковим ордером (ф. №М-4), який складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.
  • Безоплатно отримані запаси оприбутковуються за проведення ДТ 28 "Товари" та КТ 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів".

Надалі операція продажу безкоштовно отриманих запасів відображається в обліку в звичайному порядку.

 

ПДВ

Відповідно до пп. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату цього податку (пп. 201.12 ПКУ).

Згідно з пп. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати цього податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 187.8 ПКУ.

В пп. 190.1 ПКУ зазначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

ДФС в ІПК від 16.05.2018 р. №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання повідомляє, що сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у т. ч. у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245873
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253