• Посилання скопійовано

Нерезидент безкоштовно надає запчастини для обладнання, які планує продати: що з податковими наслідками?

Підприємство, основний вид діяльності якого оптова торгівля деревообробним обладнанням, як бонус (на безоплатній основі) отримало від постачальника-нерезидента комплектуючі до деревообробного обладнання. Надалі ці комплектуючі плануються продати. Які податкові наслідки цієї операції?

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

В абз. 5 п. 6 П(С)БО 9 та в абз. 5 пп. 1.3 Методичних рекомендацій №2 зазначено, що активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності для цілей бухгалтерського обліку є запасами.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9).

Згідно з пп. 2.1 Методичних рекомендацій №2 запаси визнаються активом, якщо:

  • підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;
  • підприємство здійснює управління та контроль за запасами;
  • є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
  • вартість запасів може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9 та пп. 2.10 Методичних рекомендацій №2 первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням фактично понесених витрат, які передбачені п. 12 П(С)БО 9 та пп. 2.2 цих Методичних рекомендацій:

  • суми ввізного мита;
  • транспортно-заготівельних витрат;
  • інших витрат, що безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

В пп. 3.1 додатку до П(С)БО 19 зазначено, що справедливою вартістю товарів є ціна їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічних товарів. 

Запаси, які одержані безоплатно, оформлюються одним з первинних документів, вказаних у п. 3.5 Методичних рекомендацій №2:

  • накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (№М-11);
  • товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування;
  • актом про приймання матеріалів (ф. №М-7);
  • прибутковим ордером (ф. №М-4), який складається матеріально відповідальною особою у день прийняття запасів.
  • Безоплатно отримані запаси оприбутковуються за проведення ДТ 28 "Товари" та КТ 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів".

Надалі операція продажу безкоштовно отриманих запасів відображається в обліку в звичайному порядку.

 

ПДВ

Відповідно до пп. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату цього податку (пп. 201.12 ПКУ).

Згідно з пп. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати цього податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 187.8 ПКУ.

В пп. 190.1 ПКУ зазначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

ДФС в ІПК від 16.05.2018 р. №2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання повідомляє, що сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у т. ч. у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202620
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202619
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202633
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202626
  • ПДВ при отриманні передоплати від комітента за договором комісії на послуги
    Який порядок оподаткування ПДВ та складання податкових накладних у комісіонера — платника ПДВ у разі отримання передоплати від нерезидента-комітента за договором комісії за транспортно-експедиційні послуги з різними режимами оподаткування (20 %, 0 %, не є об’єктом ПДВ), якщо на дату отримання передоплати відсутні акти виконаних робіт від експедиторів та акти наданих послуг комітенту, і не відомо, які саме послуги будуть надані?
    11.02.202624