ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Чи допускається відмінність: у ПН на аванс кількість 0,8 шт. (тобто, 80%), в акті – кількість 16 шт. або м кв.?

Постачальник у податковій накладній на аванс вказує кількість 0,8 (маючи на увазі 80%), одиниця виміру шт., а в акті – кількість 16, одиниця виміру шт. або м кв. У замовника виникає різна загальна кількість: за двома податковими накладними 1 шт (або м кв.), а за актами 16 шт. (або м кв.). Чи допускається така відмінність, враховуючи специфіку коду 73.11?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: ТОВ на загальній системі оподаткування - платник ПДВ сплачує аванс у розмірі 80% вартості послуг виготовлення та встановлення декоративної плівки за кодом ДКПП 73.11. Постачальник у податковій накладній на аванс вказує кількість 0,8 (маючи на увазі 80%), одиниця виміру шт., а в акті – кількість 16, одиниця виміру шт. або м.кв. Таким чином, у замовника виникає різна загальна кількість: за двома податковими накладними 1 шт. (або м.кв.), а за актами 16 шт (або м.кв). Чи допускається така відмінність, враховуючи специфіку коду 73.11? Чи може бути в цьому випадку одиниця виміру м.кв?

 

Відповідність податкової накладної та первинних документів

Відповідно до п. 201.7 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (абз. 11 п. 201.10 ПКУ).

Відповідно, платник ПДВ не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилки в обов’язкових реквізитах визначених  п. 201.1 ПКУ, якщо такі помилки заважають ідентифікувати здійснену операцію та її зміст (у тому числі якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН).

Нагадаємо, що до обов’язкових реквізитів ПН входить опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (пп. «е»  п. 201.1 ПКУ). Очевидно, що різна кількість послуг, зазначена в податковій накладній та в акті наданих послуг є помилкою в обов’язковому реквізиті ПН, яка заважає ідентифікувати господарську операцію, за якою складена ПН.

З цього питання є індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 03.07.2019 р. №3068/6/99-99-15-03-02-15/IПК, у якій податківці говорять про невідповідність даних ПН та видаткової накладної – було  вказано різну кількість товару в податковій та видатковій накладних. Ми коментували цю ІПК тут і прийшли до такого висновку: в коментованому випадку невідповідність виникає відразу у кількох графах ПН: одиниці виміру, кількості і в результаті — ціни за одиницю продукції. Крім того, таке узагальнення призведе ще й до невідповідності кількості товарних позицій. У цій ситуації податківці наполягатимуть, що така невідповідність призводить до неможливості ідентифікувати здійснену операцію.

В повній мірі цей висновок може бути застосований і в ситуації, описаній у запитанні: згідно даних ПН загальна кількість послуг становить 1 (шт), а згідно акту – 16 (шт або кв. м). При цьому очевидно, що штуки у ПН та в акті – це різні штуки, адже не можна передплатити за одну штуку і отримати на таку ж суму 16 таких же штук. Значить, у цих штук вже різна ціна.

Тому висновок однозначний: обов’язково потрібно привести у відповідність податкові накладні та акти наданих послуг. А от питання, яку саме кількість послуг та яку одиницю виміру застосовувати – цілком вирішується сторонами угоди: чи вони зазначать в обох документах кількість 1 та одиницю виміру «штука» в акті та у ПН, чи кількість 16 та одиниця виміру «штука» або «кв.м». Також не має значення, який саме документ буде виправлено – податкову накладну або акт наданих послуг. Головне, щоб вони містили одинакові дані.

 

Додатково щодо реквізиту «одиниця виміру»

Відповідно до пп. 3 п. 16 Порядку №1307 графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

  • у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.
  • У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;
  • у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Про це також повідомляє ДПС в ІПК від 21.12.2019 р. №2079/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.

При цьому ДФС в ІПК від 20.02.2019 р. №640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що якщо у графі "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" зазначено "послуга", такі податкові накладні було складено з порушенням Порядку №1307. Тобто таку одиницю виміру, як «послуга», в ПН застосовувати не можна.

Отже, в податкових накладних мають зазначатися такі самі одиниці виміру, що й в первинних документах, зокрема актах наданих послуг.

В принципі не встановлено жодних заборон чи обмежень на використання будь-якої одиниці виміру послуг, головне, щоб вона була узята із КСПОВО – тоді жодних питань.

На думку автора, якщо послугу можна виміряти у певних фізичних одиницях виміру (метри погонні, метри квадратні, метри кубічні і т.д.), то ці одиниці теж можна застосовувати. В даному випадку, якщо рекламні послуги полягають у виготовленні та встановленні декоративної плівки, і ціна послуги встановлена за квадратний метр такої плівки, при цьому загальна вартість послуги залежить виключно від площі плівки, то в якості одиниці виміру цілком можна застосовувати одиницю «квадратний метр», код за КСПОВО 0123.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Коригування на 30% за пп. 140.5.4 ПКУ у 2026 році: розрахунок без ПДВ та алгоритм дій за даними ДПС (аудіоверсія)
    Юрособа на загальній системі звітує з податку на прибуток щоквартально та застосовує податкові різниці. За підсумками 9 місяців обсяг придбання у неприбуткових організацій перевищив 25 розмірів мінімальної зарплати (порівняння проводилося за сумою без ПДВ). Чи правильно нараховувати збільшуюче 30% коригування фінрезультату від повної договірної вартості з урахуванням ПДВ, чи база береться без ПДВ?
    10.11.202630
  • Зменшувальний РК на 66 066 грн у 2026 році: алгоритм відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, отримало аванс 871 200 грн 16.09.2026. Поставку на 805 134 грн здійснено 29.09.2026, цього ж дня за листом покупця повернуто залишок 66 066 грн і складено зменшувальний РК. Покупець зареєстрував його 15.10.2026. Чи можна зменшити податкові зобов’язання за вересень? У яких рядках декларації та додатках відобразити РК? ТОВ подає декларацію з додатком Д1, має ПДВ до сплати
    10.11.202631
  • Дата виписки РК_РЕЗ_2 за експортною МД: правила пп. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство експортувало насіння ріпаку в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Було зареєстровано забезпечувальну податкову накладну (ПН_РЕЗ) від 08.09.2026 року. Звичайну митну декларацію типу ЕК10АА оформлено 09.09.2026 року, а фактичний перетин митного кордону України відбувся 14.10.2026 року. Якою датою платник податку повинен скласти розрахунок коригування типу 2 (РК_РЕЗ_2) для приведення показників накладної у відповідність із даними митної декларації?
    10.11.202622
  • Податковий кредит за МД від 31.10.2026 року: алгоритм дій за ст. 198 ПКУ та розʼясненнями ДПС (аудіоверсія)
    Митна декларація оформлена 31.10.2026 року, проте в Електронному кабінеті у реєстрі операцій зазначено: дата операції — 01.11.2026, а дата документа — 31.10.2026 р. У якому звітному періоді (жовтень чи листопад 2026 року) платник податку на додану вартість має право та зобов’язаний відобразити податковий кредит?
    10.11.202698
  • Дата податкової накладної за пп. 187.7 ПКУ у 2026 році: ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ) надало послуги бюджетній організації (акт підписано 16.09.2026 р.). Оплата за надані послуги надійшла на поточний рахунок 20.10.2026 р. із посиланням у банківській виписці на договір та акт від 16.09.2026 р. Чи правомірно складати податкову накладну датою отримання коштів (20.10.2026 р.) згідно з пп. 187.7 ПКУ, а не датою підписання акта наданих послуг?
    10.11.202647