• Посилання скопійовано

Чи допускається відмінність: у ПН на аванс кількість 0,8 шт. (тобто, 80%), в акті – кількість 16 шт. або м кв.?

Постачальник у податковій накладній на аванс вказує кількість 0,8 (маючи на увазі 80%), одиниця виміру шт., а в акті – кількість 16, одиниця виміру шт. або м кв. У замовника виникає різна загальна кількість: за двома податковими накладними 1 шт (або м кв.), а за актами 16 шт. (або м кв.). Чи допускається така відмінність, враховуючи специфіку коду 73.11?

Запитання: ТОВ на загальній системі оподаткування - платник ПДВ сплачує аванс у розмірі 80% вартості послуг виготовлення та встановлення декоративної плівки за кодом ДКПП 73.11. Постачальник у податковій накладній на аванс вказує кількість 0,8 (маючи на увазі 80%), одиниця виміру шт., а в акті – кількість 16, одиниця виміру шт. або м.кв. Таким чином, у замовника виникає різна загальна кількість: за двома податковими накладними 1 шт. (або м.кв.), а за актами 16 шт (або м.кв). Чи допускається така відмінність, враховуючи специфіку коду 73.11? Чи може бути в цьому випадку одиниця виміру м.кв?

 

Відповідність податкової накладної та первинних документів

Відповідно до п. 201.7 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (абз. 11 п. 201.10 ПКУ).

Відповідно, платник ПДВ не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилки в обов’язкових реквізитах визначених  п. 201.1 ПКУ, якщо такі помилки заважають ідентифікувати здійснену операцію та її зміст (у тому числі якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН).

Нагадаємо, що до обов’язкових реквізитів ПН входить опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (пп. «е»  п. 201.1 ПКУ). Очевидно, що різна кількість послуг, зазначена в податковій накладній та в акті наданих послуг є помилкою в обов’язковому реквізиті ПН, яка заважає ідентифікувати господарську операцію, за якою складена ПН.

З цього питання є індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 03.07.2019 р. №3068/6/99-99-15-03-02-15/IПК, у якій податківці говорять про невідповідність даних ПН та видаткової накладної – було  вказано різну кількість товару в податковій та видатковій накладних. Ми коментували цю ІПК тут і прийшли до такого висновку: в коментованому випадку невідповідність виникає відразу у кількох графах ПН: одиниці виміру, кількості і в результаті — ціни за одиницю продукції. Крім того, таке узагальнення призведе ще й до невідповідності кількості товарних позицій. У цій ситуації податківці наполягатимуть, що така невідповідність призводить до неможливості ідентифікувати здійснену операцію.

В повній мірі цей висновок може бути застосований і в ситуації, описаній у запитанні: згідно даних ПН загальна кількість послуг становить 1 (шт), а згідно акту – 16 (шт або кв. м). При цьому очевидно, що штуки у ПН та в акті – це різні штуки, адже не можна передплатити за одну штуку і отримати на таку ж суму 16 таких же штук. Значить, у цих штук вже різна ціна.

Тому висновок однозначний: обов’язково потрібно привести у відповідність податкові накладні та акти наданих послуг. А от питання, яку саме кількість послуг та яку одиницю виміру застосовувати – цілком вирішується сторонами угоди: чи вони зазначать в обох документах кількість 1 та одиницю виміру «штука» в акті та у ПН, чи кількість 16 та одиниця виміру «штука» або «кв.м». Також не має значення, який саме документ буде виправлено – податкову накладну або акт наданих послуг. Головне, щоб вони містили одинакові дані.

 

Додатково щодо реквізиту «одиниця виміру»

Відповідно до пп. 3 п. 16 Порядку №1307 графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:

  • у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.
  • У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;
  • у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Про це також повідомляє ДПС в ІПК від 21.12.2019 р. №2079/6/99-00-07-03-02-15/ІПК.

При цьому ДФС в ІПК від 20.02.2019 р. №640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що якщо у графі "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" зазначено "послуга", такі податкові накладні було складено з порушенням Порядку №1307. Тобто таку одиницю виміру, як «послуга», в ПН застосовувати не можна.

Отже, в податкових накладних мають зазначатися такі самі одиниці виміру, що й в первинних документах, зокрема актах наданих послуг.

В принципі не встановлено жодних заборон чи обмежень на використання будь-якої одиниці виміру послуг, головне, щоб вона була узята із КСПОВО – тоді жодних питань.

На думку автора, якщо послугу можна виміряти у певних фізичних одиницях виміру (метри погонні, метри квадратні, метри кубічні і т.д.), то ці одиниці теж можна застосовувати. В даному випадку, якщо рекламні послуги полягають у виготовленні та встановленні декоративної плівки, і ціна послуги встановлена за квадратний метр такої плівки, при цьому загальна вартість послуги залежить виключно від площі плівки, то в якості одиниці виміру цілком можна застосовувати одиницю «квадратний метр», код за КСПОВО 0123.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20243
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202425
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 726
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202431
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202432