• Посилання скопійовано

Пільги з ПДВ на медичні вироби

Підприємство отримує товари, які включено до Переліку №224, але за ставкою 20% ПДВ. Постачальник пояснює це тим, що товари ввезені в лютому 2020 р. (сплачено мито та ПДВ на митниці), декларація про відповідність товару згідно з Техрегламентом не подавалася. Чи є право на ПК і наступний продаж за ставкою 20%?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Починаючи з 17 березня 2020 року постачання товарів (ввезення таких товарів на митну територію України) із Переліку №224 звільняється від оподаткування ПДВ (пп. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ). Тож пільга застосовується як до вітчизняних товарів, так і до ввезених на територію України.

Режим звільнення від оподаткування застосовується:

  • з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 (в редакції, до внесення доповнень Постановою №271);
  • з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку №224, в тому числі з урахуванням Постанови №271.

Тож правила оподаткування такі:

1) операції з постачання товарів на митній території України, які здійснюються після 17 березня 2020 року (15 квітня 2020 року для товарних позицій, включених до Переліку №224 Постановою №271), звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати);

2) оподаткування ПДВ таких операцій здійснюється незалежно від того, в який період і за яких умов (до дати запровадження пільги зі застосуванням ставки податку чи в період її дії зі застосуванням звільнення від ПДВ) здійснювалося виготовлення таких товарів, їх придбання чи ввезення на митну територію України; 

3) якщо товари із Переліку №224 було придбано під час дії карантину як звільнені від ПДВ (або імпортовано без сплати ПДВ), після закінчення такого карантину (останнього дня місяця в якому закінчився карантин) ці товари постачаються за загальновстановленою для них ставкою (20% або 7%) (ІПК від 05.06.2020 р. №2316/6/99-00-07-03-02-06/ІПК);

4) пільга діє незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів (IПК від 26.05.2020 р. №2203/6/99-00-07-03-02-06/IПК).

Якщо платники постачали пільгові товари починаючи з 17.03.2020 р. без застосування пільги (наприклад, нараховували ПДВ за ставкою 7% чи 20%), вони зобов'язані відкоригувати раніше нараховане ПЗ з ПДВ. Адже ПН на такі постачання з 17.03.2020 р. вважаються такими, що складені з порушенням, не відповідають вимогам положення п. 71 підр. 2 р. XX ПКУ (ЗIР, підкатегорія 101.12, п. 6 Iнформлиста №10, IПК від 22.06.2020 р. №2505/6/99-00-05-06-02-06/IПК, від 03.06.2020 р. №2297/6/99-00-07-03-02-06/IПК).

Покупцям — платникам ПДВ суми сплаченого податку можна за домовленістю із продавцем повернути або зарахувати до рахунку оплати вартості наступних поставок. Важливий момент для покупця — платника ПДВ: суми податку, зазначені у таких ПН, не можуть бути включені до складу ПК будь-якого звітного періоду! Постачальник складає РК датою повернення сум податку покупцям, а у разі зарахування таких сум - до рахунку майбутніх поставок — на дату такого зарахування.

Слід «обнулити» складену раніше ПН на всю номенклатуру пільгованих товарів, їх кількість та обсяг. Під час коригування передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів, тому в ЄРПН такий РК буде реєструватись покупцем-платником ПДВ.

ПН на звільнені операції повинні бути складені на дату першої події! Тож дати у ПН, які підлягають коригуванню (з нарахуванням суми ПДВ), та ПН, складені на цю ж операцію із зазначенням пільги, не повинні відрізнятися. 

Для віднесення товару до категорії звільненого від оподаткування слід виконати вимоги, які вказані у примітках до Переліку №224, зокрема, подати декларацію про відповідність товару згідно з Технічним регламентом засобів індивідуального захисту (додатково див. ДК №29/2020). У примітці 3 зазначено: якщо якісь вимоги техрегламентів не виконуються (наприклад, не подано декларацію про відповідність та/або ненанесено знак відповідності), треба отримати:

  • щодо медичних виробів (медвиробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують) — повідомлення МОЗ про введення в обіг та/або експлуатацію;
  • щодо ЗIЗ — повідомлення Держпраці про введення в обіг ЗIЗ.

З особливостями подання заяви до МОЗ можна ознайомитися на веб-сторінці Міністерства. З особливостями подання заяви до Держпраці можна ознайомитися на сайті Держпраці .

На підставі розгляду цих документів безоплатно видається повідомлення МОЗ та Держпраці.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги нерезидента для звільнених медичних послуг у 2026 році: ПДВ-наслідки та ризики (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ, яке надає медичні послуги, звільнені від оподаткування, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за зведеною податковою накладною на весь вхідний податковий кредит. Які ПДВ-наслідки виникають при отриманні послуг від нерезидента, зокрема щодо самонарахування ПДВ, формування податкового кредиту та необхідності включення такого податкового кредиту до компенсуючої ПН?
    Сьогодні 11:1510
  • Ненарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ при МТД: алгоритм у 2026 році (аудіоверсія)
    Підприємство уклало договір на постачання наземного роботизованого комплексу в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД). За умовами договору та згідно з пп. 197.11 ПКУ, ця операція звільняється від ПДВ. Чи потрібно підприємству-постачальнику нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ на придбані для цієї поставки товари чи послуги?
    Сьогодні 09:09272
  • РК на зменшення ПДВ у 2026 році: період відображення постачальником (аудіоверсія)
    У якому звітному періоді постачальник має право відобразити в декларації з ПДВ розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, якщо РК складено 17.04.2026 р., а покупець зареєстрував його в ЄРПН 19.05.2026 р.? Чи можна включити такий РК до декларації за квітень 2026 року, чи лише за травень 2026 року?
    Сьогодні 08:07279
  • Виправлення сумової помилки в податковій накладній (аудіоверсія)
    Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?
    28.05.202644
  • Реорганізація ТОВ у ПП у 2026 році: податкові наслідки та корпоративні ризики (аудіоверсія)
    Чи допускається у 2026 році реорганізація холдингової групи з ТОВ і приватного підприємства шляхом приєднання материнського ТОВ до дочірнього ПП? Які податкові наслідки такої реорганізації та які корпоративні обмеження слід врахувати?
    27.05.202651