Зменшення ціни експортованого товару: оформлення та коригування ПДВ

Документальне оформлення зміни ціни

Як встановлено п. 1 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Якщо сторони ЗЕД-договору вирішили переглянути ціну на відвантажений у минулому товар, який має певні недоліки, то для підтвердження цього потрібно пред’явити рекламацію з переліком недоліків. Якщо постачальник-резидент згоден з виставленою претензією, то сторони складають і підписують акт про зміну вартості бракованого товару (якщо порядок пред’явлення претензій оговорено у ЗЕД-контракті) або вносять зміни через додаток до ЗЕД-контракту про зміну ціни.

В бухобліку зменшення заборгованості покупця за актом зміни ціни (або додатку до договору) доцільно відобразити як надання знижки покупцю: Дт 704 Кт 362.

Чи потрібно вносити зміни до митної декларації?

Якщо підприємство-експортер вважає необхідним змінити митну вартість поставлених товарів, то воно може письмово звернутися до митного органу для оформлення аркуша коригування до митної декларації, що була оформлена на експорт товару.

Зміна митної вартості імпортних товарів та внесення цих змін до митної декларації у зв'язку зі зниженням постачальником договірної ціни (надання знижки) на поставлений товар передбачені п. 33 - 38  Положення №450.

Однак, законодавчо прямої вимоги звертатись до митного органу для коригування не встановлено. Крім того, відповідно до п. 1 ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В той же час, митна вартість не завжди відповідає договірній вартості на такий товар. Статтею 55 МКУ передбачено, що митний орган письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Тобто митники можуть коригувати митну вартість зазначену Декларантом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості.

Тому, навіть у разі звернення платника податку до митного органу для внесення змін до митної декларації в зв’язку із зменшенням договірної ціни на поставлений товар, йому може бути відмовлено в цьому, зокрема якщо митний орган прийме рішення, що митна вартість зазначена при експорті не підлягає коригуванню.

Отже, платник податку не зобов’язаний звертатись до митного органу для коригування митної вартості зазначеної у ній, проте таке право у нього є.

Валютне регулювання

Пунктом 9 Інструкції №7 передбачається, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів не перевищує незначної суми (за умови відсутності ознак дроблення операції).

Незначною сумою є розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" - 400 тисяч гривень (п. 3 Інструкції №7).

В даному випадку сума операції є меншою, а отже банком буде завершено здійснення валютного нагляду навіть якщо нерезидентом буде сплачено суму меншу ніж передбачалось першочерговою домовленістю.

РК до ПН

Згідно п. 192.1 ПКУ якщо після постачання товарів або послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Тут варто звернути увагу, ось на який момент. З 23 травня 2020 р. (відповідно до Закону №466) було змінено базу оподаткування ПДВ при експорті товарів – замість договірної вартості на такі товари нею стала митна вартість таких товарів зазначена в МД.

Тобто, при експорті товарів ПДВ за нульовою ставкою нараховується саме на митну вартість, що зазначена у Декларації. А отже, підстави для складання РК виникають лише у тому випадку, якщо платником податку буде відкориговано таку митну вартість у Декларації.

Якщо ж зміни до митної Декларації не вносяться, то на думку автора складати РК до ПН на експорт таких товарів не потрібно (оскільки база оподаткування – митна вартість – не змінюється).

За попередньою редакцією ПКУ податківці у ІПК від 04.02.2020 р. №452/6/99-00-07-03-02-06/ІПК (яку ми розглядали тут) розглядали зворотню ситуацію (коли ціна товару збільшилась після експорт) і зазначали якщо надалі за домовленістю з покупцем-нерезидентом платник податку планує збільшити договірну (контрактну) вартість вивезених товарів, що буде оформлено відповідним первинним документом (актом про ретроспективне збільшення вартості), такий платник має скласти РК до ПН виписаної при експорті товарів у порядку, аналогічному передбаченому для податкових накладних. При цьому, такий РК також складається із застосуванням ставки податку 0 відсотків.

Але на момент надання податківцями цієї консультації базою оподаткування ПДВ при експорті була договірна вартість товарів (яка в даному випадку і змінюється), а тому автор вважає, що наразі таке роз’яснення вже є не актуальним і РК слід складати лише у випадку, якщо митним органом буде складено лист коригування до МД.