Як «єдиннику» перейти на ставку 3% замість 5%, одночасно зареєструвавшись платником ПДВ?

Так, дійсно платник єдиного податку може добровільно стати платником ПДВ на підставі ст. 182 ПКУ. Більш докладно про добровільну реєстрацію читайте у нашій новині та в аналітичному матеріалі.

Звертаємо увагу на строки реєстрації: при зміні ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» пп. 4 пп. 293.8 ПКУ реєстраційна заява про реєстрацію платником ПДВ за ф. №1-ПДВ подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (пп. 183.4 ПКУ із змінами, внесеними Законом №466, що набрали чинності 23 травня 2020 року). Тобто, щоб стати платником ПДВ з 1 липня 2020 року, у загальному випадку необхідно подати заяву не пізніше 19 червня 2020 року.

Але це ще не все, адже після реєстрації платником ПДВ слід подати і заяву на зміну ставки єдиного податку. Зміна ставки єдиного податку відбувається лише після реєстрації платником ПДВ. Щодо зміни ставки єдиного податку  читайте також тут та тут.

За новою редакцією пп. 298.6 ПКУ, що внесена Законом №466 та діє з 23 травня 2020 року, у разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка. Тобто, щоб перейти на іншу ставку з 1 липня 2020 року, подати заяву слід не пізніше 15 червня 2020 року.

Але, як ми з’ясували вище, заява на зміну ставки ЄП подається після реєстрації платником ПДВ. Таким чином, щоб змінити ставку ЄП з 1 липня 2020 року, заяву за формою № 1-ПДВ слід подати з таким розрахунком, щоб вона була опрацьована до 15 червня 2020 року, тобто її варто подати вже з початку червня 2020 року, а до 15 червня – подати заяву на зміну ставки ЄП з 5% на 3%.

Після зміни ставки єдиного податку слід зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат. Відповідно до пп. 296.1.2 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

Далі, ФОП як платник ПДВ повинен вести ПДВ-облік у повному обсязі – тобто складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування (за необхідності), отримувати ПН/РК від постачальників і на підставі цих документів складати  податкову декларацію з ПДВ.

Як зазначено у пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством – тобто для ФОП Книга обліку доходів і витрат, а також ПН/РК є такими документами. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 пп. 44.1 ПКУ.

Отже, ФОП – платнику ПДВ доведеться складати та реєструвати ПН на оподатковувані операції з постачання програмного забезпечення, якщо місце їх поставки буде на території України. Якщо ж всі послуги надаватимуться за межами України відповідно до пп. «в» пп. 186.3 ПКУ, то це будуть неоподатковувані ПДВ операції, за якими ПН не складається.

Вхідний податковий кредит потрібно буде розподіляти між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями відповідно до ст. 199 ПКУ. Якщо певні суми податкового кредиту призначені тільки для неоподатковуваних операцій, то в цьому випадку застосовується пп. «а» пп. 198.5 ПКУ.

Якщо оподатковуваних послуг у ФОП зовсім не буде, то на всю суму фактично отриманого вхідного ПДВ доведеться складати зведені податкові накладні відповідно до пп. «а» пп. 198.5 ПКУ та реєструвати їх в ЄРПН. Як скласти таку ПН, ми писали у консультації.

Таким чином, якщо всі послуги надаватимуться за межами митної території України, декларація з ПДВ буде виглядати таким чином:

• Обсяги постачання послуг, які постачаються за межами митної території України – у рядку  5 з поданням додатка Д6;
• Нарахування податкових зобов’язань за пп. 198.5 ПКУ та за пп. 199.1 ПКУ на всю суму вхідного ПДВ відображається у рядку 4 з поданням додатків Д5, Д7, а додаток Д1 подається лише у разі складання РК до зведених ПН за пп. 198.5 ПКУ та за пп. 199.1 ПКУ;
• Загальна сума податкових зобов’язань формується у рядку 9;
• Всі вхідні податкові накладні враховуються як податковий кредит у рядку 10 з деталізацією по ставках ПДВ, з розшифруванням у додатку Д5;
• Загальна сума податкового кредиту формується у рядку 17.

За умови, що жодних оподатковуваних операцій немає, рядок 9 дорівнюватиме рядку 17 і ПДВ до сплати у рядку 18 не виникає.

Таким чином виходить, що ФОП може застосовувати ставку ЄП 3% і при цьому не сплачувати ПДВ.

І насамкінець звертаємо увагу на пп. «г» пп. 184.1 ПКУ, згідно з яким податківці можуть самостійно анулювати реєстрацію платника ПДВ, якщо такий платник  протягом 12 послідовних податкових місяців не подає декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Тобто не можна 12 місяців поспіль подавати нульові декларації з ПДВ.