• Посилання скопійовано

Як планувати операції з імпорту товару, для якого вже отримано передоплату від українського покупця?

Платник ПДВ отримає аванс за товар 18 травня (ПН замовнику повинна бути зареєстрована до 15.06.2020 р.), цей аванс фірма оплатить за кордон постачальнику. Товар буде розмитнений через 6 тижнів після авансу. На ПДВ-рахунку у фірми немає власних коштів. Як в даному випадку буде виглядати податковий облік з ПДВ?

За умовами запитання, в даному випадку ми маємо дві різні операції, які оподатковуються ПДВ за різними правилами:

  1. Постачання товару на митній території України;
  2. Імпорт товару на митну територію України.

Зокрема, дата виникнення податкових зобов’язань за кожною з операцій визначається за різними правилами і не залежать одна від одної.

 

Постачання товару на митній території України

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, 18 травня виникає податкове зобов'язання за операцією з постачання товару на митній території України – на дату першої події – отримання передоплати від покупця. На цю дату слід скласти податкову накладну відповідно до пп. 201.1 ПКУ. Податкову накладну, що складена 18 травня, потрібно зареєструвати в ЄРПН до 15 червня згідно з вимогами пп. 201.10 ПКУ.

Якщо для реєстрації такої ПН не вистачає реєстраційного ліміту (який визначається за формулою, наведеною у пп. 200-1.3 ПКУ), потрібно буде поповнити електронний рахунок в СЕА ПДВ грошовими коштами з поточного рахунку підприємства, щоб збільшити ліміт за рахунок показника ∑ПопРах.

Показник ∑Митн станом на 18 травня ще не сформовано і тому він не може збільшити суму ліміту.

Друга подія – відвантаження товару покупцю після його ввезення на територію України вже не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.

 

Імпорт товару на митну територію України

За умовами запитання, імпорт товару планується через 6 тижнів після здійснення оплати закордонному постачальнику. Припустимо, що оплата іноземному постачальнику здійснена 19 травня, тоді розмитнення товару може статися наприкінці червня або навіть у липні.

При розмитненні товару ПДВ сплачується на митниці відповідно до пп. 187.8 ПКУ, за яким датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Тобто імпортер стає зобов’язаним сплатити ПДВ у момент подання митної декларації для оформлення. На практиці сума ПДВ сплачується на рахунок митниці авансом до початку митного оформлення, з якого потім сума податкового зобов’язання з ПДВ списується до бюджету. Більш докладно про авансові платежі на митницю – тут.

Далі, на дату сплати ПДВ до бюджету виникає право на податковий кредит з ПДВ – пп. 198.2 ПКУ). Одночасно збільшується ліміт реєстрації ПН на суму показника ∑Митн.

Більш докладно про формування показнику ∑Митн формули ліміту ми писали у матеріалі, розділ «Сума імпортного ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України», а також див. тут.

Після реєстрації митної декларації платник ПДВ отримує право на включення суми «імпортного» ПДВ до складу податкового кредиту за той місяць, у якому зареєстровано митну декларацію.

 

Покажемо все це на прикладі

18 травня отримано передплату за товар від українського покупця в сумі 120000 грн, в тому числі ПДВ – 20000 грн за основною ставкою 20%. В обліку визнаються податкові зобов'язання з ПДВ записом: Дт 643 Кт 641/ПДВ.

На дату 18 травня слід скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН до 15 червня. Щоб зареєструвати ПН на суму 20000 грн, потрібно буде перерахувати кошти на електронний рахунок до 15 червня. Після реєстрації ПН ліміт знову дорівнює нулю.

За травень слід скласти декларацію з ПДВ, у якій буде визначено ПДВ до сплати в сумі 20000 грн. Ця сума потрапляє до рядка 1.1 декларації, далі переходить до рядків 9 та 18.

Оскільки сплачені кошти в сумі 20000 грн вже будуть перебувати на електронному рахунку з 15 червня, то додатково сплачувати ПДВ за декларацією вже не потрібно – в рахунок сплати податкових зобов’язань ці 20000 грн будуть перераховані з електронного рахунку до бюджету у строк до 30 червня (див. пп. 200.2 ПКУ).

19 травня за рахунок отриманої передплати придбано 3000 євро та цю валюту сплачено постачальнику. У даному прикладі купівельна вартість товару менше, ніж ціна, за якою він продається українському покупцю (без врахування ПДВ). На податковий облік з ПДВ ця операція не впливає.

У червні жодних операції не відбулося.

2 липня оплачений товар прибув на митницю, імпортер сплатив на єдиний рахунок митниці авансовий платіж за митне оформлення в сумі 19000 грн. Це відображається проведенням Дт 377 Кт 311.

2 липня з авансу списано 17400 грн ПДВ (3000 євро * 29 грн/євро офіційний курс * 20% ставка ПДВ), а також 1500 грн ввізного мита (сума умовна).

3 липня оформлено митну декларацію, отримано право на податковий кредит в сумі 17400 грн, на цю ж суму збільшено показник ∑Митн ліміту реєстрації ПН. В цей момент робиться запис Дт 641/ПДВ Кт 377 на суму ПДВ та Дт 281 Кт 377 на суму ввізного мита.

У декларації з ПДВ за липень імпортний ПДВ відображається в рядку 11.1 в сумі 17400 грн. За умови, що інших операцій не було, в липні підприємство матиме «від’ємну» декларацію з ПДВ – сума ПДВ з рядку 11.1 потрапить до рядків 17 та 19. Далі, у рядку 20 декларації можна буде обрати один з трьох варіантів:

  • зарахувати  у зменшення суми податкового боргу з ПДВ;
  • заявити до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету;
  • зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. В цьому разі заповнюється рядок 21 деклараці за липень.

Як видно з прикладу, вигідніше за все планувати всі операції в одному місяці. Тоді і зобов’язання і кредит відображаються в одній декларації і можуть бути взаємно зараховані.

Нажаль, у тому випадку, коли платник ПДВ отримує передплату від вітчизняного покупця для цілей закупівлі імпортного товару, і ці операції здійснюються у різних місяцях, у платника ПДВ виникає обов’язок сплатити ПДВ за отриманою передплатою, оскільки право на «імпортний» податковий кредит виникне у наступному звітному періоді.

Також, якщо товар придбавається в іноземного постачальника за ціною, що менша за його продажну ціну без ПДВ, то залишку передплати повинно вистачити, щоб сплатити ПДВ. За даними прикладу це:

  • продажна вартість товару без ПДВ  – 100000 грн;
  • сума ПДВ – 20000 грн;
  • сума для купівлі валюти – 87000 грн.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248