• Посилання скопійовано

Розбіжність у написанні назви юрособи в податковій накладній: чим це загрожує?

Під час документальної планової перевірки податковий орган виявив «порушення», яке полягає у тому, що у податковій накладній назви покупця та продавця написані маленькими літерами, а у статуті — великими. Чи може це стати підставою для зняття сум ПДВ з податкового кредиту?

Ситуація, описана у запитанні, справді має місце на багатьох підприємствах, адже під час складання статутів багато хто пише назву підприємства, скажімо, у такий спосіб: ТОВ «АЛЬБАТРОС». Iнші можуть зазначити: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СОЛОВЕЙ» — скорочена назва вписується так: ТОВ «НВП «СОЛОВЕЙ».

Тож не дивно, що у податківців при порівнянні даних Єдиного державного реєстру та даних статуту (оглядають під час перевірки або вимагають запитами) можуть виникнути запитання до платника податків.


Проте, на нашу думку, панікувати не треба: така розбіжність не може спричинити неприємні наслідки для платників податків — покупця та продавця.

Почнімо з того, що, відповідно до пп. «в» та «д» п. 201.1 ПКУ, у податковій накладній (далі — ПН) зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як, зокрема, повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юрособи.

Таким чином, у ПН записується саме за вибором платника податків повне або скорочене найменування (якщо статут має повну та скорочену назву юрособи) або (як правило, згідно зі статутом) — повна назва юрособи. За наведеним вище прикладом, ПН може містити назву (покупця чи продавця) як повну — ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СОЛОВЕЙ», так і скорочену — ТОВ «НВП «СОЛОВЕЙ».

Але, оскільки ми говоримо не просто про зазначення назви у первинних документах обліку, а й у будь-яких інших офіційних документах, слід з'ясувати два моменти:

1. Чи містить чинне законодавство вимоги щодо написання назви юрособи?

2. Чи матимуть такі вимоги щодо назви податкові наслідки для такої юрособи чи її контрагентів?

Вимоги щодо написання назви юрособи

Справді, при реєстрації підприємства та/або внесення змін до його статуту мають бути виконані вимоги ст. 8 Закону №755, а саме при поданні установчих документів держреєстратору слід оформляти їх із дотриманням таких вимог, зокрема:

1) реєстраційна картка заповнюється друкованим способом або від руки друкованими літерами;

2) установчі документи юрособи повинні містити відомості, передбачені законом.

Вимоги щодо написання найменування юрособи або її відокремленого підрозділу встановлюються Міністерством юстиції України (до 12.12.2012 р. це був Держкомпідприємництва).

Увага! Вимог щодо написання найменування великими чи малими (іншим шрифтом) літерами сам Закон №755 не містить.

Водночас вимоги щодо написання назви юрособи визначено наказом Мін'юсту від 05.03.2012 р. №368/5: в установчих документах та при заповненні реєстраційної картки слід вказувати лише великі літери українського алфавіту (А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я).

Отже, з огляду на вищенаведене, ми можемо впевнено стверджувати:

1. При поданні юрособою статуту на реєстрацію юрособи та/або при внесенні змін до статуту (якщо у разі внесення змін до статуту він викладається у новій редакції) юрособа повинна зазначити у ньому назву великими літерами, інакше це може бути підставою для залишення документів держреєстратором без розгляду (п. 11 ст. 24 Закону №755).

Наприклад, повна назва — ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПIДПРИЄМСТВО «СОЛОВЕЙ», скорочена — ТОВ «НВП «СОЛОВЕЙ».

2. Такі великі літери мають використовуватися виключно для написання статуту та заповнення реєстраційних карток, що подаються держреєстратору.

Вимоги щодо написання назви у ПН

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379 (зокрема, згідно з пунктами, де згадується про найменування, — п. 1, п. 16), у ПН назва зазначається так, як у статутних документах, без будь-яких додаткових вимог щодо регістру літер.

Відповідно до п. 198.6 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН (або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ.

Як ми вже зауважили раніше, з огляду на приписи пп. «в» та «д» п. 201.1 ПКУ у ПН має бути записана або повна назва юрособи, або скорочена (якщо така зазначена у статуті).

Але сам ПКУ не висуває жодних вимог щодо написання назви юрособи. Для формування ПК головне — наявність ПН із зазначенням у ній, зокрема, повної або скороченої назви юрособи. При цьому повна назва записується у статуті обов'язково, а скорочену наводять далеко не всі. Але якщо скорочена назва все-таки є, вона може бути перенесена й до ПН.

Водночас слід зважати на той факт, що бухгалтери при складанні податкової накладної та у разі отримання податкової накладної від покупця використовують дані, зазначені у Свідоцтві платника ПДВ. Податкові органи при реєстрації госпсуб'єкта платником ПДВ відповідно до п. 3.8 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1394, обов'язково перевіряють його реєстраційні дані, наведені ним у заяві.

Водночас дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям з ЄДР.

Згідно з пп. 3.11.3 Положення, сам же податковий орган при виписуванні Свідоцтва має зазначати у ньому найменування та місцезнаходження платника ПДВ повністю українською мовою великими літерами. Хоча насправді це не завжди так — Свідоцтва платників ПДВ можуть містити назву як великими, так і малими літерами (з першої великої літери).

А статус особи, яка заповнює ПН, як платника ПДВ, дає право продавцеві при складанні ПН використовувати, зокрема, дані Свідоцтва платника ПДВ як такі, що відповідають даним ЄДР. Тож вимога податкового органу щодо написання у ПН найменування саме великими літерами є більш ніж дивною. Тим більше якщо йдеться про пред'явлення такої претензії під час перевірки.

Увага! Вимоги щодо написання назви юрособи після прийняття Закону №755 були визначені наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. №65. При цьому від підприємств, які були зареєстровані до 01.07.2004 р. (до набрання чинності Законом №755), ні сам Закон, ні Наказ №65 не вимагали внести зміни до назви. Тож така назва, як ТОВ «Науково-виробниче підприємство «СОЛОВЕЙ» або ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Соловей», має право на законне існування й досі. Отже, і свідоцтва платників ПДВ, видані таким підприємствам, є чинними, відповідають даним ЄДР та в жодному разі не впливають на дійсність виписаної ними чи їм ПН.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245