• Посилання скопійовано

Які наслідки анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою самого платника?

Протягом року підприємство за загальній системі надавало послуги, які в загальній сумі обороту за рік не перевищують 1 млн грн. Чи може підприємство подати заяву на анулювання платника ПДВ та чи буде проводитись в зв'язку з цим податкова перевірка? Що відбудеться з коштами на електронному рахунку платника ПДВ в разі анулювання?

Щодо анулювання реєстрації платником ПДВ за ініціативою самого платника ми писали в аналітичному матеріалі.

Зокрема, будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, може подати заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ (1 млн грн), за умови сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців перед поданням заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ не повинен перевищувати 1 млн грн. До цього розрахунку входять операції, що оподатковуються за ставкою 20%, 7%, 0% та ті, що звільнені від оподаткування. Операції, що не є об’єктом оподаткування, до цього розрахунку не включаються. Більш докладно про це – тут (у розділі «Які операції включаються до розрахунку обсягу 1 млн грн?»).

Відповідно до п. 78.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, перерахованих у цьому підпункті. Подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ у цьому переліку немає, отже, така дія платника ПДВ не є підставою для позапланової перевірки. Проте звертаємо увагу на пп. 78.1.8 ПКУ, згідно з яким підставою для позапланової перевірки є те, що платник подав декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. гривень. Разом з цим наявність підстави для позапланової перевірки ще не гарантує того, що така перевірка дійсно буде проведена.

Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Більш докладно про те, як врегулювати цей залишок до дати анулювання реєстрації платника ПДВ – див. у нашій аналітиці (розділ «Повернення помилково або надміру сплачених коштів»).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024462
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245