Згідно з пп. «а» та «б» пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Своєю чергою, як зазначено у пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, податківці у ІПК від 25.05.2018 р. №2333/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначали, що у разі, якщо забезпечувальні (гарантійні) платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення зобов'язань та підлягають поверненню після виконання таких зобов'язань, то ця сума забезпечувальних (гарантійних) платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ.
Податкові зобов'язання продавцем та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого забезпечувального платежу не визначаються.
Тож, якщо гарантійний платіж не є передоплатою авансом за житло, що підлягає постачанню, а лише виконує функцію гарантійного платежу щодо укладання договору, то сума такого платежу не є об’єктом оподаткування ПДВ і, відповідно, не враховується при визначені обов’язковості реєстрації платником ПДВ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись