• Посилання скопійовано

Замовник не підписав акт: чи коригуються ПЗ та ПК на роботи, виконані субпідрядниками?

Які податкові наслідки виникають у генпідрядника у разі відмови замовника будівельних робіт від прийняття виконаних робіт та їх оплати? Чи коригуються податкові зобов'язання та кредит на роботи, виконані силами субпідрядників?

Запитання: 

Генпідрядник до виконання будівельних робіт залучав субпідрядників. В липні генпідрядник підписав акт з субпідрядниками та на дату виконання робіт зареєстрував свої податкові зобов'язання (субпідрядники отримали податковий кредит). Однак замовник передумав підписувати акт, оскільки знайшов спірні моменти. Станом на жовтень замовник не підписав акт та кошти не сплатив. Відповідно генпідрядник теж не оплатив роботи субпідрядників. Які податкові наслідки виникають у генпідрядника у разі відмови від прийняття робіт та відсутності оплати? Чи коригуються податкові зобов'язання та кредит?

 

Відповідь:

Відповідно до ст. 838 ЦКУ підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

Генпідрядник несе відповідальність:

  • перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду;
  • перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Про взаємовідносини генпідрядника та субпідрядників Мінрегіонбуд в п. 1 листа від 09.07.2009 р. №12/14-728 повідомляє, що в усіх договорах підряду має обумовлюватись порядок залучення субпідрядників:

  • хто залучає (замовник чи підрядник);
  • на яких умовах (з погодженням з іншою стороною договору чи без), форма погодження;
  • процедура відбору субпідрядника;
  • розподіл відповідальності та ризиків;
  • порядок розрахунків тощо.

Від вибору сторонами договору підряду порядку залучення субпідрядників значною мірою залежить розподіл їх обов'язків та прав, що безпосередньо пов'язані із забезпеченням відповідальності сторін. Тому договірні сторони об'єктивно зацікавлені в чіткому прописуванні в договорі будівельного підряду зазначеної істотної умови.

Отже, на сьогодні в чинному законодавстві суперечностей щодо правил залучення субпідрядників за договором будівельного підряду немає.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник (включаючи генпідрядника) має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦКУ).

Положення ч. 1 ст. 853 та ч. 1 ст. 882 ЦКУ зобов'язують замовник прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, а також оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ч. 4 ст. 853 ЦКУ).

ВГСУ в п. 6 Оглядового листа від 18.02.2013 р. №01-06/374/2013 повідомляє, що замовник на порушення вимог статей 853882 ЦКУ безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких). Отже, він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (див. постанову ВГСУ від 11.05.2012 р. №21/5005/14068/2011).

Отже, у разі, якщо генпідрядник вчасно не заявив субпідряднику про виявлені недоліки та не вимагав їх виправлення, то у нього немає обґрунтування та підстав для вимагання зменшення ціни виконаних підрядних робіт за договором будівельного підряду лише тому, що такі недоліки виявив замовник та вчасно заявив про це генпідряднику.

Як встановлено ст. 838 ЦКУ, відповідальним перед замовником за результат роботи субпідрядника є генпідрядник.

Тому, в ситуації, що розглядається, немає підстав щодо коригування ПДВ за актами виконаних робіт субпідрядником, які було прийнято генпідрядником без зауважень та надання заяви про виявлення недоліків.

***

Читайте також: Зменшення вартості підрядних робіт після підписання акту та введення об’єкта до експлуатації: чи можливо це?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024464
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245