Визначаємо дату виникнення ПДВ-зобов'язань за паливними талонами

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи це, податківці у підкатегорії 101.05 ресурсу «ЗІР» на питання: «Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом – платником ПДВ карток, які надають право покупцю - резиденту на заправку транспортних засобів пальним як на митній території України, так і за її межами?» надають таку відповідь: «Резидент – платник ПДВ на дату постачання карток, які надають право покупцю - резиденту на заправку транспортних засобів пальним як на митній території України, так і за її межами, повинен збільшити свої податкові зобов’язання з ПДВ».

Хоча тут йде мова про літрові паливні картки, втім, вважаємо, що це роз’яснення стосується й талонів на пальне. Адже паливний талон — це довірчий документ, придбаний за відпускною ціною обумовленого номіналу, який засвідчує право власника на отримання на АЗС визначеного талоном виду палива (А-80; А-92; А-95; А-95 EURO; дизельне пальне; газ) в кількості, встановленій номіналом картки (р. 3 Інструкції №281/171/578/155).

Із цього тлумачення випливає, що талони не є платіжними або розрахунковими документами, а лише засвідчують право покупця на заправку ТЗ  раніше оплаченими ПММ, які тимчасово зберігаються на АЗС.

Своєю чергою, податківці в ІПК ДФС у Донецькій області від 05.01.2018 р. №45/ІПК/05-99-12-01-13 роз’яснюють дану ситуацію для покупців таких талонів. Так, оскільки талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, реалізація талонів є за своєю суттю продажем пального. Податкова накладна, складена продавцем на реалізацію пального шляхом передачі талонів на відповідну кількість пального, є для покупця підставою для включення до ПН сум ПДВ за такою накладною за умови реєстрації її продавцем в ЄРПН у встановленому ПКУ порядку.

Вважаємо, якщо в договорі щодо придбання талонів передбачено, що момент переходу права власності на паливо переходить під час  придбання талонів, то в цей момент відбувається операція із постачання товарів. Одночасно із цим на весь об’єм палива видають видаткову накладну. Видаткова накладна підтверджує операцію із передачі товара.

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Хоча в кінцевому підсумку фізичного відвантаження товару (палива) немає, втім, вважаємо, що все одно виконується формально операція із відвантаження товару у пп. «б» п. 187.1 ПКУ. Тому у ситуації, зазначеній у питанні, першою подією є дата отримання пального за видатковою накладною.

Адже продавець-постачальник за видатковою накладною передає покупцю товар (паливо), тобто передає всі права на розпорядження таким товаром, а покупець, своєю чергою, залишає такий товар (пальне) у продавця на відповідальному зберіганні до моменту пред’явлення талонів. Про відповідальне зберігання у даному випадку говорять й фахівці "Віснику. Офііційно про податки" від 09.12.2016 р. №46 (903).

Зауважимо, що передача на зберігання оплаченого палива відбувається шляхом підписання між покупцем і продавцем акту приймання-передачі і видачі покупцеві талонів відповідного номіналу на весь об’єм оплаченого палива та  двостороннього акту передачі цього палива на зберігання АЗС. Крім цього, якщо є послуга із зберігання, то має бути хоча б символічна оплата – або окрема, або вже включена в ціну палива (про це має бути зазначено у договорі).

Відповідно до пп. 196.1.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна на відповідальне зберігання, а також з повернення майна з відповідального зберігання його власнику. Відповідно ПН не виписується.

Втім, зауважимо, що є ІПК від 18.04.2019 р. №1684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, у якій податківці розглядають ситуацію, коли підприємство придбає пальне згідно з договором купівлі-продажу, відповідно до умов якого постачальник спочатку видає покупцю талони на придбання палива, а через певний період часу здійснює фізичний відпуск пального такому покупцю через мережу власних АЗС за отриманими у покупця талонами.

Вони приходять до висновку, що під час придбання пального право на ПК виникає в покупця у загальновстановленому порядку - за правилом першої події згідно з п. 198.2 ПКУ. В даному випадку першою подією є передплата за пальне. Тому саме на дату оплати за пальне покупець має право відобразити податковий кредит на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Звичайно ж, даної ІПК може користуватися лише запитувач її (п. 53.1 ПКУ). Крім цього, невідомо всіх особливостей договору та чи складалася продавцем видаткова накладна на продане паливо за талонами. Більше того, загальну позицію податківців щодо даного питання висвітлено у «ЗІР», про який ми зазначали на початку консультації.

Аби убезпечити себе від негативних наслідків щодо визначення виникнення першої дати для нарахування ПЗ з ПДВ, аби скласти ПН у разі продажу палива через талони, радимо звернутися до ДФС за своєю ІПК.

Відповідно до п. 53.1 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абз. 1 цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.