Списання технічно неминучого браку: чи нараховувати ПДВ-зобов'язання?

Про облік браку на виробництві ми писали ще у 2014 році>>

Зараз акцентуємо увагу на тих моментах, які актуальні для даного запитання. Визначення браку у виробництві міститься у двох нормативних документах: у Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпром­політики від 09.07.2007 р. №373 (далі - Методрекомендації №373) та Інструкції №291.

Отже, браком у виробництві вважаються продукція, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, що не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення (п. 407 Методрекомендацій № 373, Інструкція №291, коментар до рахунку 24). Технічно неминучий (плановий, нормативний) брак обумовлений специфікою або рівнем розвитку технології та організації виробництва, передбачений технічною або технологічною документацією, виникає в межах установлених такою документацією норм, не залежить від вини працівників.

Технічно неминучий брак у виробництві потрібно відрізняти від технологічних втрат, які не є браком і до яких належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, що виникає у виробництві через недостатню керованість окремими операціями технологічного процесу, пов’язаного з недостатнім знанням фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів та виробів, що виготовляються; недосконалими технологічним обладнанням та вимірювальною технікою, а також невідповідністю окремих фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів та напівфабрикатів, що виготовляються і поставляються за чинною нормативно-технічною документацією, оптимальним вимогам виробництва (пп. 406, 422 Методрекомендацій №373).

Бухоблік технологічних втрат відрізняється від обліку браку. Надходження бракованої продукції відображається за дебетом рахунка 24 «Брак у виробництві» у кореспонденції з кредитом рахунка 23. Саме сюди відносять собівартість браку після її фіксації в акті (відомості, повідомленні) про брак та звіті про собівартість браку в звітному місяці. З кредиту рахунка 24 списують суми, що зменшують втрати від остаточного браку, зменшують витрати на виправлення браку та суми втрат від браку, які списуються на витрати звітного періоду.

Далі технічно неминучий брак (у кількості фактично списаної продукції) включається до складу інших прямих витрат виробничої собівартості продукції, зокрема це втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку (п. 14 П(С)БО 16, див. також п. 305 Методрекомендацій №373). У цьому разі буде кореспонденція Дт 23 «Виробництво» Кт 24 – на вартість фактично списаної бракованої продукції у звітному періоді. Отже, при списанні технічно неминучого браку не виникає необхідності нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки такий брак не залежить від волі платника ПДВ та включається до собівартості продукції.