Порядок складання та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку за формою №1ДФ (далі — ф. №1ДФ) затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4 (далі — Порядок №4).
Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ, податкові агенти зобов'язані подавати податковий розрахунок ф. №1ДФ за кожний квартал (податковий період) протягом 40 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, щодо доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Проте подають такий розрахунок лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Відповідно до визначення поняття «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» (пп. 14.1.180 ПКУ) до таких належать, зокрема, самозайняті особи — а це якраз і є платник податку, який є фізособою-підприємцем, за умови що така особа не є працівником у межах такої підприємницької діяльності (пп. 14.1.226 ПКУ).
За приписами п. 177.7 ПКУ, ФОП вважається податковим агентом щодо найманих працівників або до будь-якої іншої фізособи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи. Але є виняток: згідно з п. 177.8 ПКУ, суб'єкт господарювання*, який нараховує (виплачує) дохід ФОП від здійснення нею підприємницької діяльності, не утримує податок на доходи, якщо під час нарахування (виплати) ФОП, яка отримує такий дохід, надала копію документа, що підтверджує її держреєстрацію відповідно до закону як СПД. 26.09.2016 р. на сайті ГУ ДФС у Рівненській області** було надане роз'яснення, в якому зазначено, що документом, який підтверджує статус самозайнятої особи, може бути:
— для ФОП на загальній системі оподаткування — копія виписки або витягу з Держреєстру;
— для підприємця-«єдинника» — або копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки чи витягу з Держреєстру.
На сьогодні інформацію щодо статусу фізособи можна отримати за безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, але витяг (виписка) коштуватиме певну суму грошей. Таку відповідь надали податківці в ЗIР, підкатегорія 104.12, на запитання: «Які документи повинна надати ФОП на загальній системі оподаткування іншому СГ для уникнення подвійного оподаткування?».
* Відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 55 ГКУ, до суб'єктів господарювання належать підприємці.
** Відображення у формі 1-ДФ доходів нарахованих самозайнятим особам.
Крім того, виплачений дохід має бути в межах зареєстрованих видів діяльності ФОП, інакше таку виплату може бути прирівняно до доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором з відповідним оподаткуванням на загальних підставах. Це певний ризик для покупця, проте прямої вказівки перевіряти види діяльності підприємців у ПКУ немає.
Отже, у разі нарахування та виплати доходу одним підприємцем на користь іншого підприємець вважається податковим агентом щодо відомостей, які свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізосіб.
Як визначено в пп. 14.1.180 ПКУ, податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок фізособи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ. Отже, підприємець, який виплачує дохід іншому підприємцю, подає ф. №1ДФ— це підтверджують і податківці в ЗIР, підкатегорія 103.25*.
* Відповідь на запитання: «Чи потрібно податковому агенту в податковому розрахунку за ф. №1ДФ відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб (ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність)?».
Порядок складання ф. №1ДФ
Відповідно до додатка «Довідник ознак доходів» до Порядку №4, у ф. №1ДФ нарахований (виплачений) дохід відображають окремо за кожною ознакою доходу, нарахованого (виплаченого) за звітний період в цілому без вирахування ПДФО та військового збору: у графі 3а — сума нарахованого доходу, у графі 3 — сума виплаченого доходу.
За наданим Порядком №4 переліком ознак, дохід, який виплачується самозайнятій особі, відображають у ф. №1ДФ з ознакою доходу «157».
Графи 6 і 7 розділу I ф. №1ДФ у разі нарахування (виплати) доходу ФОП не заповнюють, бо вони стосуються лише працівників, прийнятих на роботу за трудовим договором. Графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюють. Податківці роз'яснюють, що в такому разі в цих графах проставляють нулі. Але в Порядку №4 про таке нічого не сказано, крім того, на практиці при поданні електронної звітності нулі не проставляються.
Приклад Підприємець 1 придбав у підприємця 2 25.09.2016 р. товар на суму 1000 грн. Оплата за товар здійснювалася частково: 25.09.2016 р. у сумі 500 грн та 05.10.2016 р. у сумі 500 грн. Підприємець 2 надав усі необхідні документи (накладну, копію виписки з реєстру, в якій зазначено вид діяльності — продаж товару). Підприємцю 1 треба подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації податкові розрахунки за ф. №1ДФ*:
— за III квартал 2016 р. у графі 3а — 1000 грн, у графі 3 — 500 грн.
— за IV квартал 2016 р. у графі 3 — 500 грн.
В обох розрахунках ф. №1ДФ буде зазначена ознака доходу «157».
* ЗIР, підкатегорія 103.25, відповідь на запитання: «Яким чином відображаються у податковому розрахунку за ф. №1ДФ доходи, які виплачуються самозайнятим особам, якщо дохід нараховано та виплачено податковим агентом в різних кварталах?».
Відповідальність
Якщо підприємець, який нарахував (виплатив) дохід іншому підприємцю, не подав ф. №1ДФ, він повинен подати такий розрахунок за той період, у якому було нараховано (виплачено) дохід. На думку податківців, висловлену в листі ДФСУ від 21.09.2016 р. №20544/6/99-99-13-01-01-15, неподання податковим агентом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, зокрема ФОП, є порушенням порядку подання інформації про фізосіб — платників податків, і до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПКУ(штраф у сумі 510 грн, а за повторне порушення протягом року — 1020 грн).
Але у разі подання уточнюючого розрахунку на підставі ст. 50 ПКУ штрафні санкції не можуть застосовуватися, тому що в цьому разі немає заниження податкового зобов'язання. Суди також поділяють нашу точку зору.
Позиція ВАСУ
...якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 ПК України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.
Ухвала ВАСУ від 10.02.2014 р. №К/800/54469/13
Крім того, статтею 163-4 КпАП передбачено адмінвідповідальність за несвоєчасне повідомлення ДПI за встановленою формою даних про доходи громадян у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 34 до 51 грн (за повторне порушення протягом року — від 51 до 85 грн).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити