Заборгованість за прощеною неустойкою у вигляді пені або штрафу є додатковим благом платника податку

Згідно чинних положень Податкового кодексу України бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Разом з тим, відповідно до положень Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Зазначаємо, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Згідно визначень понять, які зазначені у Цивільному кодексі України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, пеня або штраф, як окремий вид неустойки, оформляється правочином (договором), який є обов’язковим для виконання сторонами, відповідно до норм Цивільного кодексу.

Разом з тим, реструктуризація – це зміна істотних умов за первісним договором шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв’язку з фінансовими труднощами боржника (за визначенням банку) та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов’язань за активом [зміна процентної ставки; скасування (повністю або частково) нарахованих і несплачених боржником фінансових санкцій (штрафу, пені, неустойки) за несвоєчасне внесення платежів за заборгованістю боржника; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії]. Зазначене поняття визначено у постанові Національного банку України від 25.01.2012 № 23 „Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями”.

Слід зазначити, що банком у процесі виконання кредитного договору нараховуються неустойка (пеня та/або штраф), яку за умовами цього договору боржник зобов’язаний сплатити. Отже, на час початку реструктуризації за кредитним договором у боржника є заборгованість як за основною сумою боргу (кредиту та нарахованих процентів за його користування), так і неустойкою, яку в результаті проведення реструктуризації банк за самостійним рішенням може анулювати. Разом з тим, статтею 164 Податкового кодексу окремо не визначено вид боргу, який анулюється кредитором та не зазначена залежність такого анулювання від строків позовної давності.

Отже, враховуючи вищезазначене, заборгованість за прощеною неустойкою у вигляді пені або штрафу є додатковим благом платника податку, яка підлягає декларуванню з відповідним його оподаткуванням.