Податки та єдина звітність за працівників складу-магазину за неосновним місцем обліку

Юридична особа, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 64 ГКУ, може складатися зі структурних підрозділів, а також створювати філії, представництва, відділення й інші відокремлені підрозділи. Тобто юрособи самостійно визначають свою внутрішню структуру. 

Тож, відразу зазначимо, що при відкритті склад-магазину за неосновним місцем обліку податковим агентом щодо працівниців, які там працюватимуть, відповідно і щодо сплати ЄСВ, ПДФО та ВЗ буде головне підприємство. І почати потрібно з форми №20-ОПП.

Форма №20-ОПП

Відповідно до пп. 63.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII Порядку №1588, шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Тому перед початком роботи на складі потрібно подати форму №20-ОПП до податкової за неосновним місцем обліку.

ЄСВ та єдина звітність

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники ЄСВ зобов’язані, зокрема, подавати єдину звітність до ДПС за основним місцем обліку.

Якщо цей склад як підрозділ юрособи не буде уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок до бюджету, як в даному випадку, то єдину звітність за такий склад має подавати сама юридична особа до ДПС за основним місцем обліку (пп. "б" пп. 176.2 ПКУ).

ЄСВ, нарахований на доходи таких працівників, відображається у Додатку 1 єдиної звітності, а у Додатку 5 - інформація про прийнятих та звільнених працівниках.  Також їх потрібно враховувати при заповненні показників чисельності (рядки 101 — 110) у складі загальної кількості працюючих юридичної особи.

Щодо нараховування і сплати (перерахування) ЄСВ за працівників складу, які не мають окремого балансу, то його здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

ПДФО

Оскільки підприємства самостійно визначають свою внутрішню структуру, а отже, можуть вирішувати, що їм необхідно створити: структурний підрозділ, філію або, наприклад, склад.

Візповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 64 БКУ, ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Згідно до пп. 168.4.3 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Таким чином, якщо підприємство матиме орендоване приміщення (будівлю, склад) в іншому регіоні (районі), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов'язаний перераховувати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого складу (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Тож, підприємство має повинне буде подавати два додатки 4ДФ:

• один за головне підприємство, із зазначенням у рядку 032 його коду Кодифікатора за місцем обліку та з відображенням у Додатку 1 сум нарахованих ЄСВ за всіма працівниками та в Додатку 4ДФ - інформацію за працівниками, які працюють на головному підприємстві та з відображенням інформації по ВЗ за працівників складу;
• за працівників складу із зазначенням у рядку 032 код Кодифікатора за місцезнаходженням складу, з відображенням в табличній частині Додатку 4ДФ нарахованих доходів працівників та сум утриманих/сплачених із них ПДФО.

Звісно, що перед початком нарахування зарплати та утримання ПДФО та ВЗ щодо цього складу потрібно подати форму №20-ОПП та стати на облік за неосновним місцем.

Військовий збір

Відповідно до пп. 12 ч. 2 ст. 29 БКУ, військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пп. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Норма пп. 168.4.3 ПКУ регламентує порядок перерахування ПДФО за відокремлені підрозділи до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абз. 2 п. 168.4.3 ПКУ норма для військового збору не може бути застосована.

Отже, підприємство повинне буде перераховувати військовий збір із зарплати як працівників підприємства, так і за працівників складу до бюджету за своїм місцезнаходженням (за місцем реєстрації підприємства).