Робота з ФОП з непідконтрольованої території: наслідки

Пунктом 38.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам — підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ПКУ.

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Підпунктом 1.2 пунктом 16 прим. 1 підрозділу 10 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Тобто, ФОП, який нараховує (виплачує) дохід ФОПу, місцезнаходження або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія, повинні нарахувати (виплатити) такий дохід та зобов'язані утримати з нього ПДФО за ставкою 18% та військовий збір у розмірі 1,5%. Податки утримуються незважаючи на те, що такий ФОП надав копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності та на те, що ФОП переїхав на підконтрольну територію України в м. Маріуполь і визначив там місце проведення господарської діяльності, оскільки зміни до Єдиного держреєстру не внесені, бо не відбулося перереєстрації до податкової в м. Маріуполі, тому такий ФОП залишається на обліку в м. Донецьку.

У ситуації, що розглядається, підприємцем в ІІ кварталі 2018 року було нараховано та виплачено дохід ФОПу без утримання податків та відображено у формі №1ДФ за ознакою доходу “157”.

Тому, оскільки дохід виплачено, а податки не утримано та не сплачено, то їх доведеться підприємцю сплатити  власним коштом у місяці виявлення помилки або повідомлення від контролюючого органу. Або звернутися до підприємця з проханням повернути сплачені за ньго податки.

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету за правилами БКУ. Тобто ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом – фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи в органах доходів і зборів (ст. 64 БКУ).

Отже, нараховані податки підприємець має перерахувати до бюджету за місцем своєї реєстрації в контролюючих органах та на рахунки відмінні від заробітної плати.

Також зазначимо, що вимоги щодо нарахування ЄСВ на доходи, які виплачуються ФОПам, місце реєстрації якого знаходиться на непідконтрольованій території, законодавство не містить.

 Для виправлення ситуації, що склалася потрібно подати уточнюючу за формою що діє на сьогодні, тобто за Додатком 4ДФ об’єднаної звітності. Для цього потрібно зайти у ІІ квартал 2018 року та на дату виправлення сформувати Додаток 4ДФ, заповнивши його наступним чином:

У рядку 02 “Звітний період” вказується: рік -2018; квартал - ІІ; номер місяця у кварталі - 3; номер Розрахунку - 1; номер додатку до Розрахунку - 1.

І рядок: 

• l у графах 3 та 3а - нарахований/перерахований дохід ФОП (наприклад, 1000,00 грн);
• l у графі 5 - зазначається ознака доходу “157”;
• l у графі 9 - ознака “1” на вилучення рядка. 

ІІ рядок:

• l у графах 3 та 3а - потрібно відобразити нарахований/перерахований дохід ФОП (наприклад, 1000,00 грн);
• l у графах 4 та 4а - суму нарахованого/перерахованого ПДФО (виходячи з прикладу - 180,00 грн);
• l у графах 5 та 5а - суму нарахованого/перерахованого ВЗ (виходячи з прикладу - 15,00 грн);
• l у графі 6 - зазначається ознака доходу “157”;
• l у графі 10 - ознака “0” на введення рядка. 

За виправлення вищезазначених помилок передбачена відповідальність, тому що нарахування та перерахування податку проводиться за 2018 рік і карантинний мараторій тут не діятиме. Тож, підприємцю загрожують наступні штрафи:

• за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків за ст. 125-1 ПКУ;
• пеня за ст. 129 ПКУ;
• за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку (п. 119.1 ПКУ).

Детальніше про штрафи, які застосовуватимуться у 2021 році до поаткових агентів, ми писали тут.