Надання підприємцем ПФД: невідображення в ф. №1ДФ та відповідальність

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно з пп. 165.1.31 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Раніше, тобто до 1 липня 2020 р., відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку №4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Так що буде за невідображення в ф. №1ДФ? За невідображення в ф. №1ДФ на підприємця накладатиметься штраф за п. 119.1 ПКУ у розмірі 1020,00 грн - за перше порушення та 2040,00 грн - за кожне наступне. Такий штраф буде накладено в будь-якому випадку, і при самостійному виправленні через уточнюючий, і якщо така помилка виявиться при перевірці.

Але, відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину штрафні санкції, в даному випадку за подання форми №1ДФ з недостовірними даними, не застосовуватиметься.

Тобто, у разі самостійного виправлення помилок у ф. №1ДФ за звітні (податкові) періоди минулих років, підприємцю доведеться сплатити штраф тільки за період до початку карантину, за невідображення ПФД, як за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 102 ПКУ передбачено строк давності - 1095 к.днів, за які перевіряючі можуть накласти штраф, отже в даному випадку деякі періоди вже не підпадають під коригування через давність.

Також звертаємо увагу, що для перевірки відбирають ризикових підприємців – докладніше про це ми писали тут. З планом - графіком перевірок по ФОПам можна ознайомитися тут. Тож, якщо ФОП не є ризиковим, то ймовірність перевірки дуже мізерна, оскільки підприємців багато, а перевіряючих мало. Позапланова перевірка ФОПа має ще меншу ймовірність, ніж планова. З огляду на це не варто самостійно подавати уточнюючі Додатки 4ДФ зарплатної звітності та наражатися на великі штрафи – за перший виправлений квартал накладається штраф 1020,00 грн, а за наступні – 2040 грн, оскільки ймовірність перевірки дуже низька, а якщо перевірка буде - то можливо, це порушення не знайдуть. Втім, варто час від часу перевіряти, чи не включено ФОП до плану-графіку перевірок, і якщо раптом це станеться, буде час подати уточнюючі розрахунки до початку перевірки.

Але якщо підприємець добросовісний, то самостійно виправити невідображені в ф. №1ДФ ПФД можна шляхом подання квартальної зарплатної звітності з типом “Уточнюючий”. Додаток 4ДФ потрібно буде формувати на дату подання але за період, наприклад, ІІ квартал 2018 року з зазначенням відповідного місяця, в якому надавалася ПФД.

У графі 3а відображається сума нарахованого доходу, сума виплаченого доходу - у графі 3, а у графах 4а, 4, 5а та 5 проставляються нулі, а у графі 6 зазначається ознака доходу “153”. Крім того, у графі 10 потрібно поставити ознаку “0” на введення рядка. Аналогічним чином потрібно буде подати уточнюючі за всі роки та бути готовому до сплати великих штрафів.

Є ще один момент, на який варто звернути увагу, а саме формулювання в абз. першому п. 119.1 ПКУ – штраф застосовується, «якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку». На нашу думку,  даному випадку нічого з цього не відбувається – ПДФО з таких виплат не виникає, а отримувач не зобов’язаний сплачувати ПДФО, тож його можна не вважати платником податку. Отже, і штрафувати немає за що. Проте у податківців може бути інша думка. Проте зазначимо, що неправомірність застосування штрафу за невідображення у формі №1ДФ виплат ФОПу підтримав ВАСУ в ухвалі від 15.10.15 р. у справі К/800/19272/15, а також ВСУ у постанові від 19.02.19 р. у справі №825/809/16 (№К/9901/6047/18).