Спочатку нагадаємо основні моменти щодо оподаткування корпоративного одягу.
Видача корпоративного одягу не передбачена нормами законодавства, на нього не встановлено фасони, знаки розрізнення. Цей одяг видається працівникам за рішенням роботодавця: безоплатно або за плату, тому й оподатковується за загальними правилами.
Якщо корпоративний одяг видано безоплатно і він переходить у власність працівника, то працівник роботодавцю нічого не компенсує. Вартість такого одягу є доходом працівника у вигляді додаткового блага на підставі пп. "е" пп. 164.2.17 ПКУ. Відповідно, роботодавець виконує функції податкового агента та утримує ПДФО та військовий збір.
Відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі (у даному випадку працівник безоплатно отримує не грошові кошти, а сам одяг), сума ПДФО обчислюється за правилами, визначеними пп. 164.5 ПКУ. Базою оподаткування ПДФО є вартість доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт (за умови, що ставка ПДФО складає 18%, коефіцієнт становить 1,219512). Враховуючи зміст пп. 14.1.71 та пп. 14.1.219 ПКУ звичайною ціною є ринкова вартість одягу (як правило, це договірна ціна його придбання).
Для військового збору база оподаткування - це вартість одягу, яка не збільшується на коефіцієнт.
Що стосується ЄСВ, то його нарахування залежить від умов надання і використання корпоративного одягу. Більш докладно ми про це писали тут. Також у цьому матеріалі ми розглядали варіант оформлення надання корпоративного одягу як неоподатковуваного дарунка, щоб не сплачувати з нього податки взагалі.
Оскільки дохід в даному випадку має негрошову форму, то утримати безпосередньо з нього ПДФО та військовий збір немає можливості. Разом з цим податковий агент не має права самостійно сплачувати податки за працівника – ми про це писали тут.
На даний момент ця проблема законодавчо не врегульована – як же правильно сплатити ПДФО та військовий збір у разі надання негрошових доходів. Тому на практиці застосовують декілька підходів:
1) ПДФО та ВЗ сплачуються за рахунок інших оподатковуваних грошових доходів працівників, зокрема, вони утримуються із заробітної плати. Таке утримання показано у прикладі 2 в цій публікації.
2) Працівнику нараховується збільшений дохід з урахуванням коефіцієнта, з якого утримуються ПДФО та ВЗ. Цей підхід показаний на прикладі тут. Суть його в тому, що працівнику нараховується дохід в достатній сумі для сплати з нього ПДФО та ВЗ і для зарахування вартості виданого одягу. В таком разі формально податки сплачуються за рахунок нарахованого доходу працівника.
3) Суми ПДФО та ВЗ вносяться самими фізособами в касу або на рахунок податкового агента, а податковий агент вже перераховує ці суми до бюджету. Цей підхід застосовується, якщо немає з чого утримати податки – немає інших грошових доходів. Суми ПДФО та ВЗ така фізособа сплачує в касу або на рахунок податкового агента: Дт 301, 311 Кт 663 (685), а потім ці кошти сплачуються податковим агентом до бюджету: Дт 663 (685) Кт 641, 642.
В будь-якому разі самостійно сплатити ПДФО та військовий збір роботодавець не може, тому потрібно обрати найбільш зручний підхід із запропонованих вище.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити