Оподаткування коштів, отриманих фізособою від інших осіб
Перш за все уточнимо, що будь-які грошові кошти, які фізособа отримує від інших осіб, за замовчуванням є доходом такої фізособи. При цьому не має значення, у якій формі особа отримає такий «подарунок» - готівкою чи безготівково на рахунок у банку.
Такий дохід передбачено у складі оподатковуваних доходів у пп. 164.2.10 ПКУ як дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Порядок оподаткування подарунків визначений ст. 174 ПКУ, яка регулює оподаткування спадщини та подарунків – вони оподатковуються одинаково (див. пп. 174.6 ПКУ).
У пп. «ґ» пп. 174.1 ПКУ зазначено, зокрема, що готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця (в даному випадку – дарителя), відкритих у банківських і небанківських фінансових установах.
Об’єкти дарування оподатковуються ПДФО за однією з трьох ставок:
- Нульова ставка – якщо кошти фізособі надав член сім’ї першого та другого ступенів споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки – пп. 14.1.263 ПКУ.
- Ставка ПДФО 5% - якщо кошти отримані від фізосіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення;
- Ставка ПДФО 18% - якщо кошти отримані від фізосіб-нерезидентів.
Отже, підсумуємо: якщо кошти отримані готівкою або на рахунок від особи – резидента України, яка не є родичем першого або другого ступеню споріднення, потрібно сплатити 5% ПДФО. Якщо надавач є нерезидентом незалежно від того, чи є він родичем – то ставка ПДФО вже 18%.
Якщо ж кошти надійшли від батьків, чоловіка/дружини, дітей, рідних братів/сестер, баби/діда, онуків – ПДФО сплачувати не потрібно.
Все це стосується і військового збору – ті суми, які оподатковуються ПДФО – оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%.
Хто і як сплачує ПДФО та ВЗ?
Відповідно до п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є особи, які отримали грошові кошти – готівкою або на рахунок у банку – тобто за сплату ПДФО відповідальний сам отримувач коштів. Банк не має права утримувати будь-які суми з будь-яких надходжень на рахунки, тобто він не може робити якихось відрахувань, крім комісій, якщо вони передбачені договором між банком і клієнтом.
Теж саме стосується і військового збору.
Але це не означає, що отримувачу коштів треба одразу ж сплачувати податки, ні. Згідно з п. 174.3 ПКУ він зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 ПКУ), і включити до цієї декларації всі оподатковувані надходження грошових коштів від інших осіб – як готівкові, так і безготівкові, а також розрахувати суму ПДФО та ВЗ до сплати. Порядок подання декларації визначений ст. 179 ПКУ.
Сплатити ПДФО та ВЗ потрібно до 1 серпня року, що настає за звітним – пп. 179.7 ПКУ.
Зауважимо, що описаний порядок декларування та оподаткування грошових коштів є однаковим незалежно від того, чи готівкові кошти отримав платник податків, чи безготівкові – декларувати потрібно і ті, і інші.
Якщо отримані кошти підпадають під нульову ставку – подавати декларацію та сплачувати податки не потрібно.
Цей порядок був передбачений у ПКУ і діяв з дати набрання ним чинності 1 січня 2011 року, а ще раніше – у Законі про ПДФО від 22.05.2003 № 889-IV, статті 13 і діяв з 01.01.2004 р.
А що на практиці?
Судячи з того резонансу, який викликала новина про оподаткування всіх наджоджень на картки фізосіб, практично ніхто з отримувачів коштів не вважав за необхідне декларувати такі доходи. Навіть прес-служба ДПС відреагувала і сказала, що «інформація, що вводиться новий податок і тепер будуть обкладатися всі кошти, які надходять на приватні картки, – не відповідає дійсності. Оподаткування буде здійснюватися виключно у випадках, передбачених чинним законодавством”.
Як ми бачили вище, новий податок не вводиться (бо він існує вже давно), а випадки, «передбачені чинним законодавством», ми також розглянули вище, і дійшли висновку, що оподатковуються не всі кошти, які надходять на приватні картки, а тільки ті, що отримані від певних осіб.
Інша справа, що перевірити рахунки та кишені всіх громадян на предмет того, чи всі отримані гроші вони задекларували – не є фізично можливим. У ДПС немає ресурсів та дієвого механізму для того, щоб все це проконтролювати, перевірити і накласти санкції.
Також наразі ДПС не має права безперешкодного доступу до інформації про рух коштів на рахунках фізичних осіб. Про банківську таємницю ми писали у ДК № 8/2020 у статті «Закон №263 — загроза банківській таємниці?» https://online.dtkt.ua/Book/%C2%AB%D0%94%D0%9A%C2%BB%20%E2%84%9608-2020.epub/navPoint-6
Постанова НБУ від 31.01.2020 № 13 набрала чинності 04.02.2020 р. Цією постановою НБУ привів порядок розкриття банківської таємниці відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів". Цим Законом були внесені зміни, зокрема, до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках. Ці зміни ми проаналізували у вищезазначеній статті у ДК № 8/2020.
Таким чином, зараз, як і раніше, декларування та сплата податків з отриманих коштів (навіть з таких, що отримані готівкою!) – виключно на совісті платників податків. Обов’язок є, а дієвого механізму контролю за його виконанням – немає.
Боргові розписки
Боргові розписки, розписки про отримання коштів, розписки про повернення позики і т.д., якими обмінюються фізичні особи, затверджених форм не мають. Вони складаються у довільній формі. Бажано, щоб вони були написані фізособами власноруч – для уникнення подальших спорів про справжність підписів на розписках, якщо рукописним реквізитом розписки будуть лише підписи сторін.
Дещо про боргові розписки ми писали тут:
https://dtkt.com.ua/show/6bid03030.html
https://news.dtkt.ua/law/jurisprudence/53420
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити