Відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів.
Відповідно до пп. 14.1.263 ПКУ членами сім’ї фізособи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізособи, у тому числі усиновлені.
Тобто, для того, щоб уникнути оподаткування ПДФО допомоги на лікування відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ необхідно, щоб така допомога надавалася благодійною організацією або роботодавцем фізособи – отримувача коштів. Також вимагається документальне підтвердження використання допомоги за призначенням.
У даному випадку ці умови не виконуються: допомога надана фізособі сторонньої особою, яка не є благодійною організацією чи роботодавцем отримувача допомоги. У такому разі вона може вважатися нецільовою благодійною допомогою. Відповідно до пп. 170.7.1 ПКУ цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Щоб допомога підпадала під це визначення, рекомендуємо оформити заяву від отримувача допомоги з таким формулюванням: «Прошу надати допомогу у зв'язку з особистими (або сімейними) обставинами».
Щоб не оподатковувати нецільову благодійної допомогу ПДФО, в даному випадку потрібно дотриматися таких умов (пп. 170.7.3 ПКУ та «ЗІР», категорія 103.15):
- особа, що виплачує допомогу, є резидентом України;
- допомога є нецільовою та разовою;
- розмір допомоги протягом звітного року сукупно не перевищує величину, що дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, установленому на 1 січня звітного року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн (у 2018 році – 2470 грн).
Якщо не виконується хоча б одна з перших двох умов, то вся сума допомоги оподатковується ПДФО на загальних підставах як додаткове благо (пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ). За умовами запитання ці умови виконуються. Але у даному випадку сума допомоги перевищує 2470 грн, тож сума перевищення (5000 – 2470 = 2530 грн) оподатковується ПДФО на загальних підставах як додаткове благо (пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ). Військовий збір утримується з тієї ж суми допомоги, з якої утримується й ПДФО.
У ф. №1ДФ нецільова благодійна допомога, що не оподатковується ПДФО, відображається з кодом «169», а оподатковувана частина – із кодом «127» як інші доходи («ЗІР», категорія 103.15).
Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник ПДФО – отримувач зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує 2470 грн.
Отже, з суми допомоги, що перевищує 2470 грн, слід було утримати ПДФО та військовий збір та сплатити їх одночасно з виплатою допомоги. Якщо цього зроблено не було, то це потрібно виправити шляхом сплати сум ПДФО та військового збору, нарахованих на суму 2530 грн. Відповідно до пп. 168.4.7 ПКУ відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юрособа, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Згідно з п. 127.1 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь платника ПДФО, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми ПДФО, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. При цьому відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на податкового агента. Платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Нецільова благодійна допомога, надана фізособі – не працівнику, не є базою для нарахування ЄСВ, оскільки така виплата не входить до Фонду оплати праці.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити