Податок за землю, яка є у спільній частковій власності кількох підприємців, сплачується відповідно до розміру частки кожного

Відповідно до п. ”б” ч. 1 ст. 88 Земельного кодексу України  право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами.

При внесенні відомостей до реєстру нерухомості, зокрема, у витягу, можна буде побачити інформацію, яка вноситься нотаріусом, який посвідчував договір купівлі-продажу земельної ділянки, інформацію про те, що власниками є фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, розмір частки — 1/4 у кожного (відповідно до умов договору).

Ця інформація є у відкритому доступі та отримати витяг можна, звернувшись до кабінету електронних сервісів. 

Отже, документом, що свідчить про отримання права власності на землю у розмірі 1/4 на кожного власника є договір купівлі-продажу земельної ділянки та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (за умови що земельна ділянка придбана після 01.01.2013 року).

Відповідно до п. 286.2 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. 

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ).

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена Наказом Мінфіну від 16 червня 2015 року №560.  Сама форма податкової декларації дозволяє відображати в ній дані щодо земельних ділянок, власниками яких є фізособи-підприємці, не зважаючи на те, що у п. 286.2 ПКУ про таких підприємців ані слова. Такі фізособи-підприємці є суб’єктами господарювання та, відповідно, платниками податку за землю на рівні юросіб, але лише щодо тих земельних ділянках, які вони використовують у своїй підприємницькій діяльності. 

Таким чином, у разі, коли чотири підприємці придбали за одним договором земельну ділянку у спільну часткову власність, де у кожного з них по 1/4 частини земельної ділянки, виключно для цілей ведення підприємницької діяльності, то відповідно кожен з таких фізосіб-підприємців, який не звільнений від сплати земельного податку, подає податкову декларацію та самостійно розраховує податок на землю виходячи з нормативно-грошової оцінки землі.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI базою оподаткування земельним податком є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується (ЗІР, 112.02, запитання “Чи враховується при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок?”).

Водночас, звертаємо увагу на те, що в запитанні зазначено про те, що три власники з чотирьох є платниками єдиного податку.

Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.