Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 цього Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу).
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом для плати за землю.
Отже, фізична особа, яка має у власності розташовані в різних населених пунктах земельні ділянки, для отримання інформації щодо плати за землю повинна звернутися до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок.
