Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Як визначено частиною першою ст. 86 Земельного кодексу, земельна ділянка може перебувати у спільній власності з визначенням часток кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (ст. 356 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс)). Спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ст. 368 цього Кодексу).
Згідно з п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу за земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території:
кожному з таких осіб у рівних частинах — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб — власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовано такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу).
Водночас підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 цього Кодексу).
Отже, якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділена в натурі, то податок за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, сплачується з урахуванням прибудинкової території у рівних частинах кожним співвласником такої будівлі або однією з таких осіб-власників за їх згодою.
Якщо право власності на земельну ділянку, на якій розташовано будівлю, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, оформлено на одну з таких осіб, то така особа є платником земельного податку відповідно до даних Державного земельного кадастру.
Якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділена в натурі, або перебуває у спільній частковій власності, то податок за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, сплачується кожним співвласником будівлі пропорційно належній йому частці з урахуванням прибудинкової території.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись