Нюанси визначення коду об’єкта нерухомості для цілей оподаткування податком на нерухомість

Загальні положення

Згідно з пп. 266.3.3 ПКУ, база оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості обчислюється юридичними особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Враховуючи зазначене, дані щодо об’єкта оподаткування мають бути підтверджені документально і саме ці дані будуть використані для заповнення декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі декларація)

Інформація щодо об’єктів нежитлової нерухомості відображається в в додатку 2  декларації, в тому числі і код типу об’єкта.

Код об’єкта за класифікатором не є випадковим числом. Він фіксується у документах, що засвідчують готовність об’єкта до експлуатації:

• для об’єктів класу СС1 — у Декларації про готовність об’єкта до експлуатації (п. 3-2 Порядку №461, Додатки 2 та 3).
• для об’єктів СС2/СС3 — у Сертифікаті про відповідність.

І саме дані цих документів є відправною точкою для платника. Якщо за документами у підприємства  «ЦЕХ», то при введенні в експлуатацію йому мав бути присвоєний код групи 1251 («Промислові будівлі»). Код 1252 («Резервуари, силоси та склади») присвоюється об’єктам, які за проєктом призначені саме для зберігання.

Державна податкова служба, зокрема у роз’ясненні ЗІР, категорія 106.07, підтверджує цю логіку:

• належність будівлі до певного класу має бути підтверджена;
• визначення класу проводиться на підставі документів про право власності та технічної документації;
• якщо в документах код відсутній або виникають складнощі з його визначенням, платнику потрібно звернутися до уповноваженого органу  для отримання довідки про належність об’єкта до певного класу.

Отже, ДПС визначає, що для цілей оподаткування податком на нерухомість код об’єкта у декларації відповідає коду у документах про введення в експлуатацію/техпаспорті.

Чи вірно підприємство класифікує нерухомість як «склад» - код 1252?

Якщо в правовстановлюючих документах об’єкт нерухомості визначено як «цех», то вірогідніше всього було застосовано код 1251, а класифікуючи його як «склад» - код 1252, підприємство:

- порушуєте вимогу ПКУ щодо відповідності документам про власність;

- завищує об’єкт оподаткування, оскільки ставки на склади часто вищі, ніж на промислові будівлі.

Якщо об’єкт не здається в оренду та не використовується у виробництві

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (див. пп. 266.1.1 ПКУ).

Підприємство є власником цеху, відповідно, платником податку на нерухомість в загальному порядку.

Проте, ПКУ передбачає випадки, коли нерухомість не є об'єктом оподаткування. Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі»(код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Важливо зазначити, що ПКУ не передбачає звільнення від сплати податку лише на підставі тимчасового невикористання об’єкта.

Отже, підприємство не сплачує податок на нерухомість, якщо воно використовує будівлі за призначенням  у господарській діяльності та не здає в оренду. В іншому випадку сплата податку в загальному порядку.

Висновки:

• Класифікація об’єкта у декларації повинна відповідати коду, зазначеному в технічному паспорті або документах про введення в експлуатацію. Тип об’єкта визначається проектним призначенням, а не фактичним способом використання.
• Підприємство зобов’язане сплачувати податок на загальних підставах, оскільки зміна основного КВЕД на 68.20 та надання майна в оренду прямо суперечать вимогам пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ для звільнення промислової нерухомості від оподаткування.
• Підприємство як власник цеху є платником податку на нерухоме майно в загальному порядку. Звільнення від оподаткування можливе лише за умови, що будівля належить до класу 125 («Промислові та складські будівлі»), використовується за призначенням у господарській діяльності суб’єкта з основним КВЕД у секціях B–F та не здається в оренду. Тимчасове невикористання об’єкта не є підставою для звільнення від оподаткування.