Які податки платити при видобуванні води зі свердловини?

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ, підземні води належать до корисних копалин. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які отримали спеціальний дозвіл на користування надрами (пп. 252.1.1 ПКУ).

Згідно з пп. 252.1.4 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Отже, якщо підприємство здійснює видобування води на підставі дозволу на спецводокористування, то воно є платником плати за надра.

Об’єктом оподаткування є обсяг видобутої води (пп. 252.3 ПКУ). Базою оподаткування є вартість такого обсягу, яка визначається за більшою з таких її величин (пп. 252.7 ПКУ):

• за фактичними цінами реалізації;
• за розрахунковою вартістю.

Якщо підприємство використовує воду виключно для власних потреб, то база оподаткування визначається за розрахунковою вартістю. Розрахункова вартість 1 куб. метра обчислюється за формулою, наведеною у пп. 252.16 ПКУ:

Цр = ВМП + (Vмп х КРМПЕ),

де:

• ВМП – витрати, обчислені згідно з пп. 252.11–252.15 ПКУ (у гривнях);
• КРМПЕ – коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у розмірі 0,20;
• Vмп – обсяг видобутої води (визначається в куб. метрах).

Визначаючи витрати, слід ураховувати витрати, пов’язані з видобуванням води. Це можуть бути матеріальні витрати (зокрема, вартість електроенергії, витраченої для роботи свердловини), витрати на оплату праці осіб, задіяних у видобуванні води, амортизацію свердловини та іншого обладнання (насосів), витрати на їхній ремонт, інші витрати. ДПС у роз’ясненні (категорія ЗІР, 122.02) вважає, що до інших витрат можуть належати витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики, понесені підприємством в періоди, коли підземні води не видобувалися через сезонність (зокрема, штрафи, проценти боргових зобов’язань тощо).

Плата за надра визначається за формулою, наведеною у пп. 252.18 ПКУ:

Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де

• Vф – обсяг (кількість) видобутої води за квартал у куб. метрах;
• Вкк – вартість 1 куб. метра, визначена за формулою, наведеною у пп. 252.16 ПКУ;
• Свнз – ставка плати за надра за прісні підземні води – 5%;
• Кпп - для прісних підземних вод не встановлено.

Усі ці показники містяться у Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1) до Податкової декларації з рентної плати. Тож заповнити його не важко.

Крім того, у наведеній ситуації підприємству доведеться платити і рентну плата за спеціальне використання води. Її сплачують підприємства – первинні водокористувачі (пп. 255.1 ПКУ). Тобто ті, які забирають воду з водних об’єктів, наприклад, зi свердловини. 

Забір води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. 

Згідно зі ст. 48 ВКУ забір та/або використання води в обсязі до п’яти кубічних метрів на добу не належить до спеціального водокористування. Тож при такому обсязі добування дозвіл не оформлюється.

Об’єктом оподаткування платою за воду є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (пп. 255.3 ПКУ). 

Ставки рентної плати за використання поверхневих та підземних вод наведені в пп. 255.5 ПКУ. Вони залежать від району річкових басейнів, який вказується у дозволі на спеціальне водокористування.

У разі перевищення водокористувачами встановленого в такому дозволі річного ліміту використання води рентна плата сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт (пп. 255.11.13 ПКУ).

У разі відсутності у водокористувача дозволу на спецводокористування зі встановленими в ньому лімітами використання води загальний обсяг використаної води вважається понадлімітним (пп. 255.11.15 ПКУ).

Об’єкт оподаткування, ставка та споживання у межах ліміту зазначаються у Розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5) до Декларації.

Декларація з рентної плати затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №719 та подається щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (пп. 257.1 ПКУ). Тож, якщо у підприємства виникли об’єкти оподаткування в червні 2025 р., то йому потрібно подавати Декларацію починаючи з 2 кварталу цього року.

Отже, підприємству слід сплачувати рентну плату за надра та за спеціальне використання води.