Оподаткування сплачених та отриманих сум за договором довгострокового страхування життя

Сплата страхових внесків за фізособу

Згідно з пп. 164.2.16 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (фізособи) включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема, роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь. Пунктом 167.1 ПКУ передбачено, що ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ПКУ).

Вказаний дохід також є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Ставка військового збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Крім того, ст. 7 Закону про ЄСВ визначено базу нарахування ЄСВ, ч. 7 якої передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджується КМУ.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабміну №1170, відповідно до п. 2 розділу II якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.

Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування ЄСВ (лист ДФС від 04.09.2015 р. №18884/6/99-99-17-03-03-15).

Отже, сума платежів добровільного страхування життя працівників підприємства включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких фізосіб на підставі пп. 164.2.16 ПКУ та оподатковується ПДФО, військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування ЄСВ.

Варто звернути увагу, що ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі (зокрема у вигляді сплати страхових платежів за фізособу), то ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

При цьому, якщо страхові платежі сплачуються за рахунок заробітної плати застрахованої особи (після оподаткування), то такі сплачені суми вже не вважаються її доходом повторно, тобто вважається, що в такому випадку застрахована особа сплачує страхові платежі сама за себе.

Однак, якщо це сплата коштом самого підприємства, то сплачена сума страхових платежів підлягає оподаткуванню ПДФО, ВЗ та ЄСВ під час такої сплати страховій організації таким підприємством. ПДФО (із застосуванням натурального коефіцієнту) та ВЗ сплачуються за рахунок фізособи, а ЄСВ за рахунок самого підприємства.

Виплата за договором страхування життя

Згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.52 ПКУ, договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому, платник ПДФО – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

Крім того, у ПКУ окремо виділено інші види договорів страхування, такі як:

• договір добровільного медичного страхування;
• договір страхування додаткової пенсії.

Податковим агентом платника ПДФО – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя (пп. 170.8.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.8.2 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною у п. 167.1 ПКУ (18%), з 60% суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Отже, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60% від такої суми. Окрім цього, із зазначеної суми доходу утримується і військовий збір за ставкою 1.5%.

Таке роз’яснення надавали дніпропетровські податківці.

Разом з цим, у іншому роз'ясненні податківців (ІПК від 23.06.2017 р. №811/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), зазначалось: у разі якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юридичної особи — страхувальника як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізичним особам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізичним особа (працівникам) така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Проте, зважаючи на те, що роботодавець не може бути вигодонабувачем за таким договором, то в даному випадку податковим агентом буде страховик резидент, а підприємство отримає для перерахування працівникам вже чисту суму, з якої сплачено ПДФО та ВЗ (за правилами п. 170.8.2 ПКУ). ЄСВ з такої суми не сплачується.

Якщо ж згідно договору, юрособа-резидент все ж таки є вигодонабувачем, то від страховика надійде сума коштів без утримання податків. Податковим агентом в такому випадку буде юридична особа-резидент, яка має утримати ПДФО та ВЗ (так само із застосуванням правил встановлених п. 170.8.2 ПКУ).