Чи платити податок на землю за неоформлену землю?
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі (див. пп. 14.1.147 ПКУ):
- земельного податку та
- орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок справляється з (див. пп. 14.1.72 та п. 269.1 ПКУ):
- власників земельних ділянок та земельних часток (паїв);
- постійних землекористувачів ;
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється з орендарів таких земельних ділянок (пп. 14.1.136 та п. 288.2 ПКУ).
Згідно з п. 287.1 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
З наведених норм законодавства випливає, що земельний податок сплачується платниками з дня державної реєстрації права власності або постійного користування земельною ділянкою, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – з дня державної реєстрації права оренди.
Подібний висновок читаємо і в УПК від 06.07.2018 р. №602:
«З огляду на вказане, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок».
Підкріпимо наведені вище висновками також п. 287.6 ПКУ, де сказано, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Тобто, обов’язок сплати земельного податку пов’язаний виключно з датою держреєстрації права власності на земельну ділянку. Немає зареєстрованого права власності – немає і обов’язку зі сплати земельного податку.
Так само консультує і податкова. Наприклад, в ІПК ДПСУ від 19.11.2021 р. №4429/ІПК/99-00-04-01-03-06: «У разі оформлення Підприємством відповідного права на Ділянку у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкових зобов’язань та подання податкових декларацій з плати за землю».
Разом з тим податкова зазначає, що «У разі фактичного безоплатного користування земельною ділянкою до наслідків порушення юридичною особою принципу платного користування землею (ст. 206 Земельного кодексу) орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, керуючись ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди у формі неотриманої орендної плати за такі земельні ділянки державної або комунальної власності».
Такий самий висновок і в інших консультаціях податкової, наприклад, ІПК ДПСУ від 26.10.2021 р. №4077/ІПК/99-00-04-01-03-06 та в інших.
Якщо земельна ділянка на території м. Києва
Положення про плату за землю в місті Києві затверджено Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 р. №242/5629 в додатку 3.
Згідно з п. 5.3 цього Положення ставка земельного податку за земельні ділянки (крім земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир багатоквартирного будинку), які використовуються юридичними і фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Зазначена норма Положення суперечить наведеним вище нормам ПКУ, УПК №602, консультаціям податкової. З іншої сторони, Положення про плату за землю в місті Києві є нормативним документом, якого варто дотримуватися, допоки його норми не будуть скасовані чи оскаржені в суді. Тобто, маємо потенційно конфліктну ситуацію.
Тому якщо юрособа не бажає зайвих суперечок з податковою, вона може спробувати сплачувати податок, навіть не маючи зареєстрованого права на землю. Але ми би радили в цій ситуації отримати індивідуальну податкову консультацію.
Є ще такий важливий аспект зазначеної ситуації. Податок на землю чи орендну плату в принципі сплачують за земельну ділянку, яка сформована (має межі), має кадастровий номер, має НГО. Якщо ж ділянка не виділена в натурі, не має техдокументації, не має встановлених меж, кадастрового номера, не має НГО, платити земельний податок чи орендну плату в принципі немає підстав, адже немає встановленого розміру ділянки.
Тому п. 5.3 Положення про плату за землю в місті Києві в принципі може стосуватися тільки земельних ділянок, які мають кадастровий номер і НГО.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити