Пенсіонери звільняються від сплати за землю, яка перебуває у їхній власності та постійному користуванні

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) пенсіонери звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

 - для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;

 - для присадибної ділянки: у селах — не більше 0,25 га; в селищах — не більше 0,15 га; у містах — не більше 0,10 га;

 - для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га;

для ведення садівництва — не більш як 0,12 га.

Однак громадяни повинні засвідчити своє право на земельні ділянки. Документами, що посвідчують таке право є, зокрема:

 - державний акт, що посвідчує право власності на земельну ділянку (крім випадків коли право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину);

 - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що посвідчує право постійного користування землею.

Водночас зазначимо, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Чинним законодавством передбачено звільнення пенсіонерів лише від сплати земельного податку, тобто за земельні ділянки, що перебувають у власності та в постійному користуванні.