Екологічний податок при згорянні природного газу в котлі

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (див. ст. 11 Закону № 2707-XII).

Види забруднюючих речовин, які утворюються, ліміти таких викидів, клас їх небезпечності наводяться в дозволі (див. також лист ДФСУ від 16.03.2016 р. №9027/7/99-99-15-04-02-17).

Таким чином, підприємству потрібно отримати такий дозвіл.

За здійснення викидів без дозволу на посадових осіб може бути накладено адмінштраф згідно з ст. 78 КУпАП в розмірі від 5 до 8 НМДГ (від 85 грн до 136 грн).

Може наставати також і кримінальна відповідальність, якщо викиди створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля – штраф в розмірі від 1800 до 3600 НМДГ (від 30 600 грн до 61 200 грн), або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

За нанесенню шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підприємству можуть нарахувати збитки, які потрібно буде відшкодувати (див. ст. 33, ст. 34 Закону № 2707-XII). Окрім того, можуть зупинити роботу котла (див. ст. 12 Закону №2707-XII).

Якщо дозволу немає, платнику доведеться визначати забруднюючі речовини і їх кількість самостійно.

Адже згідно з пп. 249.3 ПКУ, суми екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення обчислюються платниками податку самостійно.

Аналогічно консультує податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 117.03, ЗІР: «Чи має право СГ самостійно визначати ставку екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, у разі відсутності дозволу на викиди із зазначенням назв забруднюючих речовин та норм граничнодопустимих викидів, для заповнення декларації?».

Якщо дозволу немає, як підприємству самостійно визначити види і кількість забруднюючих речовин?

За консультацією можна звернутися до спеціалістів - екологів. Інформація з цього питання міститься в методичній літературі.

Наприклад, у консультації, розміщеній у журналі «Вісник. Офіційно про податки» (тут) зазначалося, що при спалюванні природного газу в опалювальному котлі утворюються забруднюючі речовини: двоокис вуглецю, оксиди азоту, оксид вуглецю, оксид діазоту, метан.

В наведеній консультації наведені також формули розрахунку кількості викидів кожної забруднюючої речовини залежно від кількості спожитого газу.

Щодо сплати екоподатку за двоокис вуглецю

Відповідно до пп. 240.7 ПКУ, не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тон за рік.

Малоймовірно, що один котел може здійснювати викиди в розмірі, більшому за 500 тон на рік. Тому за викиди двоокису вуглецю підприємство не сплачує екоподаток.

Причому окремий додаток 1 до декларації з екологічного податку за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тон, не подається за умови подання до податкової за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів протягом граничного терміну подання декларації за І квартал поточного року.

Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви, мають право їх подати після граничного терміну подання декларації за І квартал поточного року (в тому числі у наступних звітних періодах поточного року). При цьому окремий додаток 1 до декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тон, не подається.

Так консультує податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 117.05, ЗІР: «Чи подається окремий додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря, якщо фактичний обсяг цих викидів протягом року не перевищує 500 тонн?».

Але за інші забруднюючі речовини підприємство має платити екологічний податок, подавати декларацію в загальному порядку.

Які ставки екоподатку за інші забруднюючі речовини?

Дивимося пп. 243.1 ПКУ:

• Азоту оксиди – 2451,84 грн за 1 тону;
• Оксид вуглецю (вуглецю окис) – 92,37 грн за 1 тону;
• А оксиду діазоту і метану в переліку пп. 243.1 ПКУ немає.

Разом з тим, згідно з Наказом Мінприроди від 14.03.2002 р. №104, метан відноситься до вуглеводнів. Згідно з пп. 243.1 ПКУ, ставка екоподатку для вуглеводнів – 138,57 грн. Таким чином, для метану (код 243.2.004), на наш погляд, потрібно застосувати ставку - 138,57 грн.

Згідно з пп. 243.2 ПКУ, ставки екоподатку за забруднюючі речовини, які не увійшли в перелік, визначаються згідно з нормами цього пункту залежно від встановленого класу небезпечності.

Щодо класу небезпечності оксиду діазоту (код 243.2.002), прямих згадок в нормативних документах ми не знайшли.

Вище ми наводили посилання на консультацію у журналі «Вісник. Офіційно про податки» (стаття від 26.08.2016 р.). Там при розрахунку екоподатку для оксиду діазоту беруть ставку податку для ІІ класу небезпечності (яка діяла в 2016 р. – 3 224,65 грн).

У 2021 році для забруднюючої речовини з ІІ класом небезпечності ставка - 4 016,11 грн. Тому саме цю ставку можна спробувати взяти для розрахунку податку на викиди оксиду діазоту.

Але в будь-якому разі рекомендуємо отримати дозвіл на викиди, в якому клас небезпечності забруднюючих речовин буде визначено. Або хоча б звернутися за консультацією до спеціалістів - екологів.