Оподаткування операцій з доступу до хмарного середовища

У ІПК від 09.01.2018 р. №82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці, розглядаючи питання оподаткування хмарних послуг, зазначали, що якщо винагорода сплачується за використання комп’ютерної програми, яке обмежене умовами використання такої програми користувачем за її функціональним призначенням та кількістю копій, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування. У даному ж випадку операція під визначення роялті, наведеного у ПКУ, не потрапляє.

При цьому, з метою оподаткування таких послуг податком на прибуток нерезидентів (зокрема, зберігання даних на хмарному сервері) податківці трактують таку операцію як оренда сервера (дискового місця).

І якщо надавачем таких послуг є нерезидент, а отримувачем - резидент, то останній при виплаті платежів утримує податок за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору. Зауважимо, що у міжнародному договорі з метою його застосування роялті може мати інше визначення, включаючи при цьому і хмарні послуги.

Якщо надавачем послуг є резидент України, то він самостійно оподатковує такий дохід відповідно до його системи оподаткування (або ЄП виходячи з суми отриманих коштів, або включає до складу доходу при обрахунку фінрезультату, якщо є платником податку на прибуток).

Крім того, хмарні послуги можуть трактуватись і як послуги у сфері інформатизації, оскільки такі послуги по суті передбачають про право доступу до певних віртуальних ресурсів, але ні сам екземпляр програми, ні виключні права на неї до замовника не переходять.

Тобто, якщо доступ до хмарного середовища передбачає вхід на онлайн-сайт для користування його функціоналом, то це відповідно розглядається як послуги у сфері інформатизації. А якщо говорити про зберігання файлів на віддаленому сервері (хмарному) або користування іншим функціоналом віддаленого серверу, то тут операцію слід розглядати як оренду такого сервера. Однак в будь якому випадку резидент має сплатити податок з доходу виплаченого нерезиденту.

Що ж до ПДВ, то згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктами 186.2 - 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, а також послуг з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. "в" і "ґ" п. 186.3 ПКУ).

Зауважимо, що в даному випадку пільга передбачена п. 26-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не застосовується, оскільки постачання програмної продукції при наданні хмарних послуг не відбувається (право власності на ПЗ не переходить). Зокрема, такий підхід наводять податківці у ІПК №1231/6/99-99-15-03-02-15 («у разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку - постачальником доступу покупцю до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), не передбачається фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%»).

Отже, якщо резидент — платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у тому числі серверів) та інших послуг у сфері інформатизації, то такий резидент — платник ПДВ є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

Якщо ж послуги надає резидент-платник ПДВ, то він нараховує ПЗ з ПДВ за ставкою 20%, а отримувач таких послуг, якщо є платником ПДВ отримує право на ПК на суму ПДВ, за умови, що придбані ним послуги призначаються для використання у господарській діяльності.

Що ж до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 06.02.2019 р. №826/8167/18, від 02.06.2020 р. №640/8354/19 в якому доступ онлайн сервісів все таки визнано пільговою операцією, то варто зазначити, що в обставинах справи мова йде віддалене користування певною програмою, а не загалом про хмарні сервіси.