Постійна зміна ціни товару в оптовій торгівлі: податкові ризики

Короткі висновки

Згідно з вимогами цивільного та господарського законодавства, продавець і покупець вправі самостійно визначати всі істотні умови договору купівлі-продажу (постачання), включаючи його ціну. У разі продажу товару за ціною, вищою за ціну його придбання, ПДВ-ризики донарахування податку до рівня мінімальної бази для цілей ПДВ відсутні.

У разі продажу імпортованого товару за вищою ціною ніж ціна його придбання, податкові ризики з податку на прибуток відсутні, оскільки така операція не є збитковою, а тому відповідає розумній економічній причині (діловій меті).

Для документального оформлення причин постійної зміни ціни реалізованого товару рекомендуємо зазначити в Положенні про ціноутворення порядок визначення ціни продажу товару, а саме, що кінцева вартість, в тому числі, залежить від курсу іноземної валюти на дату постачання товару.

Правова оцінка

Щодо визначення ціни договору

Продавець і покупець вправі самостійно визначати всі істотні умови договору купівлі-продажу (постачання), включаючи його ціну. Такий висновок підтверджуються ст. 632 ЦКУ: «Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін».

Крім того, відповідно до ст. 691 ЦКУ: «Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу».

Враховуючи вищевикладене, цивільне законодавство встановлює, що ціна договору визначається виключно його сторонами, шляхом добровільної домовленості про  таку істотну умову договору. Такий висновок також підтверджується нормами господарського законодавства. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 189 ГКУ: «Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни».

При цьому, у відповідності до ст. 190 ГКУ:

• «1. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
• 2. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання».

З урахуванням викладеного вище, норми ГКУ підтверджують самостійність сторін договору у визначенні ціни такого договору, якщо мова не йде про державні регульовані ціни.

Порядок встановлення державних регульованих цін визначено у Законі «Про ціни і ціноутворення». Проте на вказані у запитанні товари, державні ціни не встановлені.

Щодо ПДВ ризиків при зміні ціни товарів

Податкові ризики в частині ПДВ можуть виникати лише у разі продажу імпортованого товару за ціною, нижчою за ціну його придбання. Так, відповідно до абз. 2 пп. 188.1 ПКУ:

«При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості…».

 Враховуючи вищевикладене, при продажі товару за ціною, нижче ціни його придбання, постачальнику необхідно донарахувати податок до мінімальної бази ПДВ, тобто, до ціни придбання товару.

У разі продажу товару за ціною, вищою за ціну його придбання, ПДВ ризики відсутні.

Щодо ризиків з податку на прибуток

Податкові ризики в частині податку на прибуток, також, пов'язані лише з тими ситуаціями, коли товар реалізується за ціною, нижче ціни його придбання, тобто зі збитковими операціями. В такому випадку податкова служба може кваліфікувати такі операції, як такі, що здійсненні без розумної економічної причини.

Так, згідно з пп. 14.1.231 ПКУ:

• «розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
• Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому».

Наразі, формально, вимоги ПКУ щодо наявності ділової мети розповсюджуються лише на операції з нерезидентами для цілей трансфертного ціноутворення (ст. 39 ПКУ). Проте, фактично контролюючий орган продовжує перевіряти наявність ділової мети і в операціях, здійсненних  лише за участі резидентів. При цьому судова практика також допускає можливість застосування вказаних норм до операцій з резидентами. Зокрема, в постанові від 21.01.2020 по справі №2а-0870/1161/11 Верховний Суд вказав:

«Систематичний продаж алюмінієвої продукції за ціною, що формувалась без врахування витрат на придбання товарів і послуг для виробництва цієї продукції, та одержання внаслідок таких операцій збитків на значні суми не може бути визнано економічно виправданим. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість». 

З урахуванням викладеного вище, у разі продажу імпортованого товару за вищою ціною ніж ціна його придбання, податкові ризики з податку на прибуток відсутні.

Щодо документального оформлення зміни ціни товару

Для документального оформлення причин постійної зміни ціни реалізованого товару рекомендуємо вказати в Положенні про ціноутворення порядок визначенні ціни при продажі товару, а саме те, що кінцева вартість, в тому числі, залежить від курсу іноземної валюти на дату постачання товару.