• Посилання скопійовано

Договір ЦПХ з іноземцем: що з оподаткуванням?

Чи будуть оподатковуватися виплати за договором ЦПХ, сплачені іноземцю в іншу країну?

Договір ЦПХ є угодою між двома і більше сторонами, направленою на встановлення, зміни та завершення цивільно-правових прав та обов’язків (ст. 626 ЦКУ). 

Предметом Договору ЦПХ є результат праці — чітко зафіксований обсяг роботи, який має бути виконаний за певний відрізок часу. 

Слід зазначити, що наявність договору ЦПХ з українським підприємством не дає права нерезиденту в’їхати в Україну (або перебувати на території країни без дозвільних документів) для виконання завдання згідно цього договору. Водночас, нерезидент може виконувати завдання у будь-якій країні і надавати результат замовнику, наприклад, електронною поштою.

Чинним законодавством України не передбачено отримання дозволу на працевлаштування іноземців, які працюють за цивільно-правовими договорами, до яких відносяться договори на виконання робіт (надання послуг). Такої ж думки притримуються і Мінсоцполітики та Державний Центр Зайнятості у листі від 05.02.2013 р. №ДЦ-09-588/0/6-13 та листі від 18.01.2012 р. №ДЦ-09-276/0/6-12

Для оформлення договору ЦПХ з нерезидентом необхідно отримати від нього індивідуальний податковий номер. Як правило, нерезиденти, які проживають в Україні, вже мають ІПН, навіть, якщо ні – процедура отримання ІПН досить легка. Для цього нерезиденту чи його представнику варто звернутися до податкової служби.

Формат Договору ЦПХ з нерезидентом майже не відрізняється від Договору ЦПХ з резидентом. Крім основних реквізитів сторін, чіткого опису та строків виконання роботи, необхідно обов’язково вказати вартість роботи в національній валюті та ставку податку, яка буде застосовуватися до доходу за цим договором (ст. 170.10.3 ПКУ).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦКУ, тобто законодавством не встановлено мінімальний чи максимальний термін, на який може укладатися договір ЦПХ. Договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк, вартість послуг не може бути вказана за місяць (будь-який інший період) та про те, що роботи проводяться неповний місяць, а оплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу, оскільки податківці під час перевірки кваліфікують такий договір як трудовий, а не договір ЦПХ.

При цьому за ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, отримання певних послуг. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. Тобто, дотримання умови про оплату праці іноземцю у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, є умова укладення з ним трудового договору.

З урахуванням вищевикладеного підсумуємо, що ЦПД може бути чудовою альтернативою трудовому договору при оформленні роботодавцем відносин із іноземцями. При цьому, потрібно звернути увагу на загальні правила та вимоги, яким повинні відповідати такі договори.

По-перше, результат виконаних робіт (наданих послуг) повинен оформлятися актом приймання-передання таких робіт (послуг).

По-друге, виплата повинна проводитися лише на підставі актів приймання-передання виконаних робіт (наданих послуг).

По-третє, робота не повинна мати тривалий та систематичний характер, оскільки є ризики підміни цивільно-правових відносин трудовими, що загрожує штрафом для роботодавця.

Сума винагороди за ЦПД потрапляє до бази обкладення ЄСВ, тільки якщо ЦПД передбачає виконання робіт (ст. 837 ЦКК) або надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Оподаткування доходів за договорами ЦПХ ідентичне оподаткуванню заробітній платі. А саме ЄСВ на суму доходів нерезидентів нараховується на загальних підставах (за ставкою 22%), якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). ПДФО в розмірі 18% від суми доходу утримується одночасно з виплатою винагороди виконавцю (пп. 168.1.2 ПКУ). 

Якщо акт до Договору ЦПХ підписаний, але оплати по ньому немає, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Слід пам’ятати, що ПДФО відноситься до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Оскільки дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору, тому важливо знати: резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичною особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість не оподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ.

У формі №1ДФ винагорода за виконані нерезидентом роботи (надані послуги) за ЦПД відображаються за ознакою доходу «102».

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Оплата операції фізособі: податкові наслідки
    Підприємство хоче оплатити медичну операцію фізичній особі, яка не є її працівником. Які податкові наслідки у підприємства та фізичної особи? Як оформити оплату?
    Сьогодні 15:112
  • Особливості плати за землю за пп. 284.4 ПКУ
    Підприємство займається діяльністю за кодом КВЕД 08.11. Має держакт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,0856 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Але в спецдозволі на користування надрами зазначено тільки 16,2 га з ймовірними покладами корисних копалин. Як застосовувати пп. 284.4 ПКУ?
    Сьогодні 13:278
  • Як оформити та оподаткувати безповоротну фіндопомогу фізособі?
    Як документально оформити надання від ТОВ безповоротної фінансової допомоги фізособі - працівнику або непрацівнику ТОВ? Чи обов’язково зазначати підставу надання фіндопомоги, якщо зі всієї суми будуть сплачуються податки?
    Сьогодні 12:139
  • Придбали майновий комплекс, а землю не оформили: хто сплачує земельний податок?
    Підприємство придбало нежитловий майновий комплекс (виробничі, адміністративні, господарські будівлі). Оформлення земельної ділянки під будівлями не було проведено. Підприємство проводить дії по укладанню договору оренди земельної ділянки з місцевою територіальною громадою. Ці приміщення здаються в оренду. Чи є у підприємства підстави сплачувати земельний податок?
    01.05.202417
  • Хто сплачує податок на нежитлову нерухомість, якщо її передано в оренду?
    Фізична особа – власник нежитлового приміщення (склад для зберігання зерна) передала його в оренду ТОВ. ТОВ використовує його за цільовим призначенням. Хто в даному випадку є платником податку на нерухомість?
    30.04.202428