Свердловина для власних потреб: чи сплачувати рентну плату?

Відповідно до пп. 251.1 ПКУ, рентна плата в даному випадку складається з:

• рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (води) – пп. 251.1.1 ПКУ;
• рентної плати за спеціальне використання води – пп. 251.1.4 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ, корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки. 

Як зазначають податівці у підкатегорії 122.01 «ЗІР», суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, ЗА ВИНЯТКОМ тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування або без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди (відповідь на питання: «Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин СГ, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?»).

У відповіді на інше запитання у підкатегорії 122.01: «Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин СГ, що видобувають підземні води, якщо продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу?», податківці зазначають, що суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (незалежно від продуктивності водозаборів підземних вод) для отримання економічної вигоди від їх використання, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

Таким чином, якщо глибина свердловини до 20 метрів, а використання таких вод не є комерційним (тобто лише для власних потреб товариства), то, вважаємо, що садове товариство не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (води).

Проте щодо рентної плати за спеціальне використання води ситуація дещо інша. Так, відповідно до пп. 255.2 ПКУ не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей цієї статті під терміном "санітарно-гігієнічні потреби" слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані. Тож, якщо садовий кооператив використовує воду для сільськогосподарських потреб (для поливу рослин тощо), то він є платником рентної плати за спеціальне використання води.