Уникнення від оподаткування доходу нерезидента

Обов'язок нерезидента сплачувати податок з доходів, отриманих з України, встановлено як для фізосіб, так і для юросіб. 

Так, згідно із пп. 170.10.1 ПКУ  доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь  фізосіб-нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Кодексу для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ у разі, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Для юросіб-нерезидентів діє інша норма ПКУ.  Платниками податку на прибуток з числа нерезидентів відповідно пп. 133.2 ПКУ є, зокрема,  юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України. Правила утримання і сплати такого податку встановлені пп. 141.4 ПКУ. 

Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ резидент, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати. 

Відповідно до пп. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору. Отже, якщо положеннями чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати доходів, передбачено інші ставки оподаткування, то застосовуються норми міжнародних договорів. Зокрема, якщо нерезидент є резидентом РФ, то застосовуються норми Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків. А правила застосування такої Угоди прописані в ст. 103 ПКУ. 

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. 

 Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

При цьому, як роз’яснюють податківці, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Отже, виходить, що для застосування цієї норми довідку нерезидент має подати в тому році, коли виплачується дохід, і саме за цей рік! У разі неподання нерезидентом довідки, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України (пп. 103.10 ПКУ).

Але пп. 103.8 ПКУ містить ще і таку норму: особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.  Отже, оскільки оформлення саме такої довідки (у 2020 році за попередній, 2019 рік) передбачено Угодою між Україною та РФ, то ви можете скористатися нормою пп. 103.8 ПКУ, а саме: 

• виплатити дохід нерезиденту згідно з умовами, встановлених Угодою на підставі довідки за 2019 рік у 2020 році
• але для цього нерезидент повинен буде надати вам ще одну довідку – за 2020 рік у 2021 році, щоб  підтвердити, що він мав статус резидента РФ у 2020 році і легально скористався умовами Угоди про уникнення подвійного оподаткування.